Герцен Петро Олександрович

Петро́ Олекса́ндрович Ге́рцен (рос. Пётр Александрович Герцен; 26 квітня (8 травня) 1871, Флоренція, Королівство Італія — 2 січня 1947, Москва, СРСР) — радянський хірург, організатор охорони здоров'я, засновник великої хірургічної школи, один із основоположників онкології в СРСР, доктор медичних наук (Швейцарія, 1897; Російська імперія, 1909), професор (1917), завідувач кафедри оперативної хірургії 1-го Московського державного університету (1919—1921), кафедри загальної хірургії 1-го Московського державного університету (1921—1934), кафедри госпітальної хірургії 1-го Московського медичного інституту (1934—1947), директор Інституту для лікування пухлин (1922—1934), член-кореспондент Академії наук СРСР (1939), заслужений діяч науки РРФСР (1934), почесний член Французької академії хірургії, член Міжнародного товариства хірургів, член Вищої атестаційної комісії, голова правлінь Всеросійського та Всесоюзного товариств хірургів (1926—1928, 1935—1936), голова XXI-го (1929) і XXIV-го (1938) Всесоюзних з'їздів хірургів. Син відомого швейцарського фізіолога російського походження Олександра Олександровича Герцена та внук видатного російського публіциста, письменника та філософа Олександра Івановича Герцена. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1940, 1945). 1947 року після смерті П. О. Герцена його ім'я присвоїли Московському науково-дослідницькому онкологічному інститутові.[1]

Петро Олександрович Герцен
Пётр Александрович Герцен
П.О. Герцен у перші роки лікарської діяльності П.О. Герцен у перші роки лікарської діяльності
Народився	8 (20) травня 1871 Флоренція, Королівство Італія
Помер	2 січня 1947 (75 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Швейцарія  Російська імперія  СРСР
Діяльність	лікар, хірург, редактор
Alma mater	Лозанський університет (1896) і Медичний факультет Московського університету^d
Галузь	медицина, хірургія, онкологія
Заклад	MONIKI^d, Moskovskiĭ nauchno-issledovatelʹskiĭ onkologicheskiĭ institut im. P.A. Gert͡sena^d і Q4497891?
Ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	César Roux^d
Аспіранти, докторанти	Q4181131?, Q4233104? і Q4338930?
Членство	Академія наук СРСР
Батько	Aleksandr Herzen^d
Брати, сестри	Edouard Herzen^d
Нагороди

Примітки

1. Петровський Б. В. ГЕРЦЕН Петро Олександрович. Велика медична енциклопедія (рос.).

Література

• Герцен Петро Олександрович. Архів Російської академії наук (рос.) (Путівник по фондах особового походження). 2008. Процитовано 9 березня 2018.
• Кузьмін М. К. (1951). П. А. Герцен - хірург-новатор і патріот (рос.). Радянська медицина. ISSN 0038-5077.
• Петровський Б. В. (1957). Творчий шлях П. А. Герцена. Хірургія. Журнал ім. Н. І. Пирогова. (рос.). ISSN 0023-1207.