Глазирін Олексій Олександрович

Глазирін Олексій Олексанрович
Народився	1 серпня 1922; Глазов, Удмуртська АРСР, РРФСР
Помер	13 квітня 1971 (48 років); Москва, РРФСР; гострий інфаркт міокарда;
Поховання	Введенське кладовище
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1944)
Роки діяльності	1954—1971
Провідні ролі	Віктор Харламов (Білоруський вокзал)
IMDb	ID 0322275
	Нагороди та премії
	;

Олексі́й Олекса́ндрович Глази́рін (рос. Алексей Алекса́ндрович Глазырин; *1 серпня 1922, Глазов, Удмуртська АРСР, РРФСР — †13 квітня 1971, Москва, РРФСР) — радянський актор театру та кіно.

Біографія

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва в 1944 році.

Працював в Таганрозькому театрі імені А. П. Чехова (1954—1955 роки), Новосибірському театрі «Червоний факел» (1955-1961) та Московському театрі імені К. С. Станіславського (з 1961). В 1957 році отримав звання Заслужений артист РРФСР.

Помер 13 квітня 1971 року в Москві, через 2 тижня після прем'єри фільму «Білоруський вокзал», в якому зіграв одну із своїх найкращих кіноролей. Похований на Введенському цвинтарі.

Фільмографія

1957 — «У гонитві за славою»
1958 — «Ми з Семиріччя»
1963 — «Оптимістична трагедія» — ведучий
1964 — «Живі і мертві» — Малинін
1965 — «Спекотний липень» — Столєтов
1966 — «На дикому березі»
1967 — «Вій» — сотник
1967 — «Короткі зустрічі» — Семен Семенович
1967 — «Звинувачуються у вбивстві»
1967 — «Сьомий супутник»
1967 — «Війна та мир. Фільм 3: 1812 рік» — епізодична роль
1968 — «Щит і меч» — майор Штейнгліц
1968 — «Карантин» — Баландин
1968 — «Чоловіча розмова»
1969 — «Тільки три ночі»
1970 — «Білоруський вокзал» — Харламов Віктор Сергійович
1970 — «Звільнення»
1970 — «Севастополь»
1971 — «Молоді» — батько Жені

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.