Гней Арулен Целій Сабін
Гней Арулен Целій Сабін (лат. Gnaeus Arulenus Caelius Sabinus; ? — після 70) — політик та правник часів ранньої Римської імперії, консул-суффект 69 року.
| Гней Арулен Целій Сабін | |
|---|---|
| лат. Cn.Arulenus Caelius Sabinus | |
| Народився |
невідомо невідомо |
| Помер |
після 70 невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, правник |
| Відомі учні | Луцій Яволен Пріск |
| Знання мов | латина |
| Посада | консул-суффект |
| Термін | 69 рік |
| Попередник | Луцій Помпей Вопіск |
| Наступник | Гней Аррій Антонін |
| Батько | Тит Флавій Сабін |
| Мати | Arrecina Clementinad |
| Брати, сестри | Flavia Sabinad, Тит Флавій Сабін і Plautillad |
Життєпис
Про Арулена відомо замало. Замолоду цікавився правництво. Був прихильником та наслідувачем правника Массурія Сабіна. Своїми знаннями у праві здобув повагу імператора Нерона, який зробив Арулена сенатором, а також збирався надати йому посаду консула, проте не встиг. Лише Вітеллій у 69 році призначив Целія Сабіна консулом-суффектом разом з Титом Флавієм Сабіном).
Також користувався впливом при дворі імператора Веспасіана. Після смерті у 69 році Гая Кассія Лонгіна очолив Сабініанську школу права. Про подальшу долю немає відомостей.
Правництво
З усього доробку Гнея Арулена збереглася лише одна праця з права — «Коментар до едиктів курульних едилів», що стала важливою базою розробку едильського права. Цю книгу вивчав відомий правник Доміцій Ульпіан.
Джерела
- Rudolf Hanslik: Arulenus 1. / Der Kleine Pauly (KlP). Band 1, Stuttgart 1964, Sp. 628–498. (нім.)
- Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, T. 2, c. 66 (нім.)