Гора Гарібальді

Гора Гарібальді (англ. Mount Garibaldi) — найбільший вулкан у південній частині Британської Колумбії, Канада. Потенційно активний плейстоценовий дацитовий стратовулкан, закритий лавовим куполом, у гірському хребті Береговий, на віддалі 80 км на північ від Ванкувера. Початковий період вулканізму 0,51—0,22 млн років тому. Вулкан має висоту 2 678 м.[1]

Джузеппе Гарібальді, іменем якого названа гора

Гора Гарібальді

Mount Garibaldi
Назва на честь (епонім):
  • Джузеппе Гарібальді
    • стратовулкан
    стратовулкан
    49°51′02″ пн. ш. 123°00′17″ зх. д.
    Країна  Канада
    Регіон Сквоміш-Лілует
    Розташування Британська Колумбія
    Система Кордильєри
    Береговий хребет
    Тип Стратовулкан
    матеріал Дацит
    Висота 2678[1] м
    Висота відносна 855 м
    Вік плейстоцен
    Перше сходження 1907 (Е. Далтон, В. Далтон, Е. Кінг)
    Ідентифікатори і посилання
    Global Volcanism Program 320200
    SummitPost 185702
    peakbagger.com 875
    Peakware 1108
    GeoNames 6080858
    Гора Гарібальді Mount Garibaldi
    Гора Гарібальді Mount Garibaldi (Канада)
     Гора Гарібальді у Вікісховищі

    Назва

    У 1860 році корабель Військово-морських сил Великої Британії «Плампер» приплив до південно-західного узбережжя Британської Колумбії для картографічних досліджень. Капітан корабля Джордж Генрі Річард був вражений висотою гори, що височіла на північному сході над затокою Гау. Разом з офіцерами корабля він вирішив назвати гору ім'ям Джузеппе Гарібальді — військово-політичного лідера, який у цьому році, зумів досягти утворення держави Італія.

    Географія

    Місцезнаходження
    Топографічна карта місцевості біля гори Гарібальді
    Вулиця міста Скваміша з видом на гору Гарібальді

    Структура вулкану

    Як і інші стратовулкани, він складається з багатьох шарів затверділої лави, тефри та вулканічного попелу. Вулканічне виверження є вибухонебезпечним, а найпоширенішим його типом є пелейське виверження, що характеризується дуже в'язкою лавою кислого складу, яка застигає до виходу із жерла і утворює корок, що витискається над куполом у вигляді монолітного обеліска. Кисле джерело магми має високі рівні кремнезему (як у ріоліті, дациті або андезиті) [40]. Поклади тефри мають менший об'єм та діапазон, ніж відповідне виверження плінієвого типу.

    Примітки
    1. Глобальна програма вулканізму (англ.)

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.