Горинецький район

Горинецький район — колишній район Львівської області, запланований 10 січня 1940 року рішенням політбюро ЦК КП(б)У, утворений 17 січня 1940 зі східної частини Любачівського повіту. Центром району стало село Горинець.[2]

Горинецький район
Основні дані
Країна: СРСР, УСРР
Округа/Область: Львівська область
Утворений: 17 січня 1940[1]
Ліквідований: жовтень 1944
Населення: 22 127
Площа: 300 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Горинець
Районна влада

У січні 1940 р. постановою Політбюро ЦК ВКП(б) було визначено 800-метрову смугу уздовж західної та південно-західної дільниці державного кордону СРСР. На виконання цієї постанови РНК України 3 квітня 1940 р. своєю ухвалою конкретизувала заходи, які необхідно було здійснити у вказаній смузі. У прикордонній смузі виселенню підлягали села Воля Велика, Лівча, Старі Гораї, Хлівисько разом з багатьма присілками та урочищами Горинецького району. Для цих переселенців за місце постійного проживання були визначені колонії в Аккерманській (Ізмаїльській) області (Кацбах, Клястиця, Малий Ярослав, Амара, Ановна, Фуратова, Березина, Париж, Бородіно, Лунга, Круджика та ін.).[3]

Станом на 1941 рік площа району становила 300 км², де проживало 22 127 мешканців. [3]

У жовтні 1944 року територія району передана Польщі.[4]

Примітки
  1. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  2. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 26 липня 2013.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 березня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.