Гостивар
Гостивар — місто в Північній Македонії в регіоні Полог. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Шар-Планина. Адміністративний центр — общини Гостивар. Населення міста становить 35 847 осіб (2002). Від нього йдуть автомагістральні сполучення в Тетово, Скоп'є, Кичево та Охрид, є залізничне сполучення зі столицею Скоп'є. У стародавні часи називався Драу-Дак. Римський історик Тит Лівій стверджує, що в ході III Македонської війні місто здобув македонський цар Персей. В кінці дев'ятнадцятого століття населення Гостивару становило близько 4 тисяч і мало статус кизи в Османській імперії. В кінці дев'ятнадцятого століття місто почало рости і стало важливим центром торгівлі.
| Гостивар | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
| Основні дані | |||||
| 41°48′ пн. ш. 20°55′ сх. д. | |||||
| Країна |
| ||||
| Адмінодиниця | Гостивар (община) | ||||
| Столиця для | Гостивар (община) (община Республіки Македонія) | ||||
| Площа | 1,341 км² | ||||
| Населення | 35 847 осіб (2002) | ||||
| Висота НРМ | 520 м | ||||
| Міста-побратими | Акхісар | ||||
| Телефонний код | +389 042 і 042 | ||||
| Часовий пояс | CET і CEST | ||||
| Номери автомобілів | GV | ||||
| GeoNames | 790295 | ||||
| OSM | ↑2615530 ·R (Гостивар (община)) | ||||
| Поштові індекси | 1230 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Arben Tarawarid | ||||
| Вебсайт | gostivari.gov.mk | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
|
| |||||
|
| |||||

До визначних пам'яток міста належать вежа з годинником Сахат-Куля (1566) і мечеть (1688). У декількох милях на південь від села розташоване селище Врутек, в околицях якого бере початок річка Вардар. Місто є туристичною базою подорожуючих в горах Шар-Планина та національному парку Маврово.
У середині 1997 Гостивар разом з іншими населеними пунктами Тетово став ареною заворушень на тлі албанського іредентизму.
Демографія
Населення Гостивару становить 35 847 осіб (2002). Етнічний склад:
| Національність | Всього |
| македонці | 11 885 (33,15 %) |
| албанці | 16 890 (47,12 %) |
| турки | 4 559 (12,72 %) |
| цигани | 1 899 (5,3 %) |
| арумин | 15 (0,04 %) |
| серби | 146 (0,41 %) |
| Боснійці | 34 (0,09 %) |
| Решта | 419 (1,17%) [1] |
Див. також
Галерея
Гостивар у 1921
Гостивар у 1929
Гостивар у 1930
Гостивар у 1930
Гостивар у 1935
Примітки
- Министерство за Локална Самоуправа. База на општински урбанистички планови. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 6 лютого 2013.



