Гримучник мохавський
Гримучник мохавський (Crotalus scutulatus) — отруйна змія з роду Справжній гримучник родини Гадюкові. Має 2 підвиди. Отримала назва на честь пустелі Мохаве у штаті Аризона.
? Гримучник мохавський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Гримучник мохавський | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Crotalus scutulatus Kennicott, 1861 | ||||||||||||||||||||||
![]() Поширення мохавського гримучника | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Caudisona scutulata | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина досягає 1—1,4 м. Голова широка, очі округлі, зіниці вертикальні. Тулуб масивний, кремезний. Забарвлення зеленувато—сірого або коричневого кольору з низкою овальних або ромбічних плям уздовж спини. Від очей до кутів щелеп тягнуться 2 світлі смужки. На хвості присутні поперечні широкі білі та вузькі чорні кільця або смуги, які розташовані почергово.
Спосіб життя
Полюбляє пустелі, сухі чагарники, рідколісся, скелясті й гірські ділянки, мескити, креозоти, кактуси. Активний здебільшого вночі, лише взимку — удень. Зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря. Харчується дрібними ссавцями, зокрема мишоподібними, а також ящірками.
Це живородна змія. Самиця народжує від 2 до 17 дитинчат.
Отруйність
Це одна з найотруйніших змій Північної Америки. Отрута містить потужний нейротоксин, який отримав назву «мохаве-нейротоксин». Небезпека для людини посилюється у зв'язку с агресивним характером цього гримучника.
Розповсюдження
Мешкає на південному заході США та у центральній Мексиці.
Підвиди
- Crotalus scutulatus salvini
- Crotalus scutulatus scutulatus
Джерела
- McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Kornacker, P.M. & U. Dederichs 2009. Der Big-Bend-Nationalpark und seine Reptilien. Teil 2: Schlangen. Reptilia (Münster) 14 (1): 51-57


