Губарев Віталій Георгійович
Віталій Георгійович Губарев (1912, Область війська Донського — 1981, Москва) — російський радянський дитячий письменник, кіносценарист та журналіст. Автор медійного мегаміфу про Павліка Морозова, створений на замовлення комуністичної влади. Чоловік кіноактриси Тамари Носової.
| Губарев Віталій Георгійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
17 (30) серпня 1912 Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія | |||
| Помер |
1981[1][2][…] Москва, СРСР ·гострий інфаркт міокарда | |||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
| Країна |
| |||
| Діяльність | дитячий письменник, журналіст, сценарист | |||
| Мова творів | російська | |||
| Членство | Спілка письменників СРСР | |||
| У шлюбі з | Носова Тамара Макарівна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
Віталій Губарєв народився 30 серпня 1912 року в Ростові-на-Дону.
Закінчив Інститут журналістики при ЦК КПРС (1934) та курси сценаристів у Болшево (1955).
Публікуватися він почав в 1931 році. Як журналіст здобув популярність після висвітлення ним убивства Павліка Морозова, був одним із творців його легенди. У 1933 році Губарєв написав про ці події книгу «Один з одинадцяти», пізніше перероблену в повість «Павлік Морозов» і в п'єсу.
Як письменник-фантаст Віталій Губарєв дебютував у 1951 році з повістю-казкою «Королівство кривих дзеркал», через рік була створена однойменна п'єса.
Був головним редактором газети «Пионерская правда»
Був одружений з актрисою Тамарою Носовою.
Твори
- В Тридевятом царстве (Повість-казка)
- Королевство кривых зеркал (Повість-казка)
- Преданье старины глубокой (Повість-казка)
- Путешествие на утреннюю звезду (Повість-казка)
- Часы веков (Повість-казка)
- Трое на острове (Повість-казка)
Екранізаціі
- «Королівство кривих дзеркал» (1963, співавт. сценар.)
- «У тридев'ятому царстві» (1970, автор сценар.; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Троє на острові» (1986, мультфільм)
Примітки
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ČSFD — 2001.
Література
- Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С106.