Гудзенко Семен Петрович

Семе́н Петро́вич Гудзе́нко (нар. 5 березня 1922, Київ — пом. 12 лютого 1953, Москва) — радянський поет воєнної генерації, романтичного напрямку.

Гудзенко Семен Петрович
Народився	5 березня 1922 Київ, Українська СРР
Помер	12 лютого 1953 (30 років) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	поет, журналіст
Alma mater	Московський інститут філософії, літератури, історії
Мова творів	російська
Членство	Спілка письменників СРСР
У шлюбі з	Жадова Лариса Олексіївна^d
Нагороди

Біографія

Меморіальна дошка Семенові Гудзенку в Києві

Народився 5 березня 1922 року в Києві в українсько-єврейській інтелігентській сім'ї інженера і вчительки. 1939 року переїхав до Москви, щоб навчатися в Московському інституті філософії і літератури. Учасник німецько-радянської війни. Друкувався з 1944 року.

Помер 1953 року від ран, отриманих на війні.

Автор збірок поезій:

• «Однополчани» (1944),
• «Курская тетрадь» (1947),
• «Закарпатские стихи» (1948) тощо.

Його вірші використано у фільмі «Хто повернеться — долюбить» (1966).

Про своє покоління

Мы не от старости умрём, — От старых ран умрём. Так разливай по кружкам ром, Трофейный рыжий ром!

Література

• Скуратівський В. Л. Гудзенко Семен Петрович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 513.
• Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.586.
• Симонов Константин. Послесловие // Гудзенко Семён. Стихи и поэмы / Составитель и редактор Константин Симонов. — Москва: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1956. — С. 266—267.