Густиня
Густи́ня — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 150 осіб. Орган місцевого самоврядування— Замостянська сільська рада.
| село Густиня | |
|---|---|
![]() Густинський монастир. Літографія кінця XIX століття | |
| Країна | |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Прилуцький район |
| Рада | Замостянська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 150 |
| Площа | 0,472 км² |
| Густота населення | 317,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17544 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′26″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
113 м |
| Водойми | Удай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17544, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Замістя, вул.Шевченка,108а |
| Карта | |
![]() Густиня | |
![]() Густиня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
У селі розташований Густинський Свято-Троїцький монастир.
Історія
Густиня відоме село насамперед монастирем, заснованим у першій половині XVII століття на землях князя Вишневецького за участі Раїни Могилянки-Вишневецької, родички митрополита Петра Могили. Свою назву село дістало від густих дубових гаїв, що могли колись були в цих місцях. Пізніше, коли з 1648 року Прилуки стали полковим містом, монастир став швидко розбудовуватись завдяки пожертвам козацької старшини. У 1670-1690 роках замість дерев'яних споруд було зведено кам'яні. У 1672-1676 роках виріс розкішний Троїцький головний храм монастиря. Центральною спорудою чудового архітектурного барокового ансамблю монастиря є дев'ятидільний, п'ятибальний Троїцький собор, який вражає величчю й вишуканою красою. Головною окрасою собору є майстерно виконане членування об'ємів. Вони утворюють живу гру площин, архітектурних мас і деталей, підпорядковану ідеї створення величі і водночас витонченості.
Шевченко відвідує Густинь і залишає згадку про село у повісті «Музикант». «Это настоящее Сенклерское аббатство». Свої враження від монастиря Тарас Шевченко передав у трьох витончених акварелях, які увійшли до альбому 1845 року, створеному для київської археографічної комісії.
Густиня була приписана до церкви св. Михаїла[1][2] у Маціївці.
Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік.[3]
У 1862 році на слободі казеній Підмонастирська ( Густиня) були монастир з 5 церквами, 2 ярмарки та 22 двори де жило 149 осіб[4]
У 1911 році на слободі Підмонастирська була церковно-прихідська школа та жило 196 осіб[5]
Густинська сільська рада утворена 8.08.1945[6]
Галерея
Густиня Свято-Троїцький собор
Петропавлівська надбрамна церква (мур.)
Воскресенська трапезна церква. Густинський Свято-Троїцький монастир.
Монастирський готель
Мури та брами монастиря
Примітки
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 105, 538 та 601 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 3 січня 2022.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
- Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 314 з 562.
- Про утворення Густинської, Турківської, Лутайківської та Петрівської сільрад в складі Прилуцького району, Чернігівської області, і про перечислення хутора Глинщина з Линовицької до Богданівської сільради, Прилуцького району, Чернігівської області



