Гучний провулок (Київ)
Гучни́й прову́лок — провулок у Солом'янському районі м. Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від вулиці Андрія Головка до Народної вулиці.
| Гучний провулок Київ | |
|---|---|
 Гучний провулок Гучний провулок | |
| Місцевість | Олександрівська слобідка |
| Район | Солом'янський |
| Колишні назви | |
| 463-я Нова вулиця | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 250 м |
| Координати початку | 50°25′11″ пн. ш. 30°28′51″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°25′06″ пн. ш. 30°29′02″ сх. д. |
| Поштові індекси | 03110 |
| Транспорт | |
| Автобуси | А 12 |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | садибна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10402 |
| У проєкті OpenStreetMap | r417753 |
| Мапа | |
| |
 Гучний провулок у Вікісховищі | |
Історія
Провулок виник в 1-й половині ХХ століття під назвою 463-я Нова вулиця . Сучасна назва — з 1944 року[1].
Примітки
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 51.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 60. — ISBN 5-88500-070-0.
- Гучний провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 59.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.