Гіпаріонова фауна

Гіпаріонова фауна — теріофауністичний комплекс лучно-степового типу. Типовим представником є гіпаріон — ссавець з ряду Конеподібні (розрізняють до 50 видів).

гіпаріонова фауна ?
Біорегіон
Фауністичне царство	Арктогея
Біогеографічний екорегіон	Палеарктика
Біом	лісостеп, степ
Місцевість
Фауна вищого рангу
За географією	Євразія, Північна Африка
За систематикою	теріофауна
За екологією	суходільна фауна
Період існування
Особливості
Ключові індикаторні види	гіпаріон
Типові риси	степові та саванні комплексів

Час і місце існування

Гіпаріонові фауни передували мамутовим фаунам.

Гіпаріонова фауна — це фауністичний комплекс, що включав ссавців від пізнього міоцену до пліоцену (тобто віком 12—2 млн років), характерний для біоценозів степового, саванного та рідколісного типу. Він був поширений у помірних широтах, не вище 50° пн. шир. (приблизно широта Києва), в межах Євразії та північної частини Африки.

Особливості

Формування цього комплексу і було пов'язано з формуванням та розвитком у Євразії трав'янистих типів угруповань, лучно-степових комплексів, в яких деревостани були представлені тільки вкрапленнями рідколісся та ділянками прирічкових лісів.

Джерела

Короткевич Е. Л. История формирования гиппарионовой фауны Восточной Европы. Київ: Наукова думка, 1988. 164 с.