Дачне (Судацька міська рада)

Да́чне (до 1945 року — Таракташ[1], крим. Taraq Taş) — село в Україні, у складі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим.

село Дачне
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Судацька міська рада
Рада	Дачнівська сільська рада
Облікова картка	Дачне
Основні дані
Населення	2 454
Поштовий індекс	98023
Телефонний код	+380 6566
Географічні дані
Географічні координати	44°53′15″ пн. ш. 34°59′15″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	98023, с. Дачне, вул. Мигдальна, 1
Карта
Дачне
Дачне
Мапа
Дачне у Вікісховищі

Історія

Село відоме з XIV століття. На території села знайдено скарб боспорських і давньоримських монет.[2]

Станом на 1886 у селі Великий Таракташ, центрі Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 875 осіб, налічувалось 179 дворових господарств, існували мечеть та 2 лавки[3]. За 10 верст — мечеть. За 15 верст — православна церква, монастир. За 30 верст — мечеть.

У селі діє мечеть XVIII століття «Аджи-Бей Джамі», пам'ятник архітектури з 1992 року [4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1574 осіб (839 чоловічої статі та 735 — жіночої), з яких , 1545 — магометанської[5].

Джерела

• Дачне на сайті Верховної ради України (укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Примітки

1. поряд з селом гора Таракташ (гребінь)
2. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
4. Мечеть Аджи-Бей Джами. IMUSLIM. Процитовано 6 жовтня 2014.
5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)