Двадцяте століття (фільм, 1976)
«Двадцяте століття» (італ. Novecento, інша назва — «1900») — епічна художня історична драма Бернардо Бертолуччі, яка вийшла на екрани в 1976 році. У фільмі, сюжет якого будується на найвідоміших подіях XX ст., знімалися зірки європейського та американського кіно. «Двадцяте століття» вважається одним з найдовших художніх фільмів у світі. Його хронометраж становить більше 5 годин.
Двадцяте століття | |
|---|---|
| італ. Novecento | |
.png.webp) «Europe's most important, powerful and forceful motion picture ever…!» | |
| Жанр | історична драма |
| Режисер | Бернардо Бертолуччі |
| Продюсер | Альберто Грімальді |
| Сценарист |
Франко Аркаллі Бернардо Бертолуччі Джованні Бертолуччі |
| У головних ролях |
Роберт де Ніро Жерар Депардьє Домінік Санда Дональд Сазерленд Лаура Бетті Берт Ланкастер Стерлінг Гейден Стефанія Сандреллі |
| Оператор | Вітторіо Стораро |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Монтаж | Франко Аркаллі |
| Художник |
Марія Паола Майно Джанні Кваранта Еціо Фріджеріо |
| Кінокомпанія |
Les Productions Artistes Associés (Італія) Produzioni Europee Associati (PEA) (Італія) |
| Дистриб'ютор | 20th Century Fox |
| Тривалість |
316 хв. 162 хв. (1-ша частина) 154 хв. (2-га частина) 245 хв. (монтажна версія) |
| Мова | англійська та італійська |
| Країна |
 Італія Франція Німеччина |
| Рік | 1976 |
| Кошторис | $9 000 000 |
| IMDb | ID 0074084 |
| Рейтинг | MPAA: NC-17 |
 Двадцяте століття у Вікісховищі | |
Сюжет
Головні герої фільму — Альфредо (Роберт Де Ніро) і Ольмо (Жерар Депардьє) — дві людини, які народилися в Італії в один час, в одному регіоні, але в абсолютно різних сім'ях (поміщицький та наймитській). В епічному, тривалістю понад п'ять годин, фільмі показані їхні життєві шляхи на тлі історичних подій і зміни суспільних настроїв Італії в першій половині XX століття. Основний мотив фільму — звільнення італійського селянства з-під патріархальної і напівфеодальної влади землевласників.
Картина починається 1901 роком, коли, в день смерті Джузеппе Верді, в маєток Берлінг'єрі з'являються на світ позашлюбний син наймички Ольмо Далько і поміщицький онук Альфредо Берлінг'єрі. Контраст обстановки, що оточує кожну з цих подій, супроводжує подальший розвиток дії. Ольмо і Альфредо дружать, наскільки їм дозволяють соціальні умовності, при цьому рішучий Ольмо притягує до себе домашнього Альфредо.
Доля розводить їх, коли починається страйк наймитів та їхніх голодних дітей забирають робочі-анархісти Генуї. Ольмо і Альфредо з'являються в маєток вже після закінчення Першої світової війни: один — як демобілізований солдат, а інший — як відставний тиловий офіцер (що був відкуплений від відправки на фронт своїм батьком).
У ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Роберт де Ніро | Альфредо Берлінг'єрі |
| Жерар Депардьє | Ольмо Далько |
| Домінік Санда | Ада Фіастрі Пулен |
| Дональд Сазерленд | Аттіла Меланкіні |
| Лаура Бетті | Регіна |
| Берт Ланкастер | Альфредо Берлінг'єрі-старший |
| Франческа Бертіні | сестра Дезолата |
| Вернер Брунс | Оттавіо Берлінг'єрі |
| Стефанія Казіні | жінка з епілепсією Неве |
| Стерлінг Гейден | Лео Далько |
| Стефанія Сандреллі | жінка Ольмо Аніта Фоскіжінка Ольмо |
| Еллен Швірс | Амелія |
| Аліда Валлі | синьйора Піоппі |
| П'єтро Лонгарі Понцоні | синьйор Піоппі |
| Ромоло Валлі | Джованні Берлінг'єрі |
| Анна Хенкель | молода Аніта |
| Джакомо Ріццо | Ріголетто |
| Піппо Кампаніні | Дон Тарчісіо |
| Паоло Павезі | в дитинстві Альфредо |
| Роберто Макканті | в дитинстві Ольмо |
| Антоніо Пьованеллі | Туро Далько |
| Паулу Бранку | Орсо Далько |
| Лью Босісіо | Нелла Далько |
| Марія Монті | Розіна Далько |
| Анна-Марія Герарді | Елеонора |
| Хосе Квальо | Аранзіні |
| Одоардо Даль'альо | Оресте Далько |
| Патриція Де Клара | Стелла |
| Едда Ферронао | дочка Стелли |
| Тиціана Сенаторі | в дитинстві Регіна |
| Анджело Пельєгріно | кравець |
| Демесіо Лусарді | селянин з великими вухами Монтанаро |
| Карлотта Баріллі | селянка |
| Б'янка Мал'якка | селянка |
| Вінні Ріва | паризький селянин |
| Катерина Косак | паризька селянка |
| Фабіо Гарріба | селянин на страті Аттіли |
| Наццарено Натале | селянин на страті Аттіли |
| Клара Колозімо | жінка, яка звинувачує Ольмо |
| Сальватор Муредду | начальник Королівської гвардії |
| Алессандро Бозіо | фашист |
| Вітторіо Фанфоні | фашист |
| Міммо Полі | фашист |
| Серджо Серафіні& | молодий фашист |
| Франческо Д'Адда | солдат у потязі |
| Аллен Миджетте | скитальник |
| Маріо Меніконі | в титрах не вказаний |
| П'єро Віду | в титрах не вказаний |
Критика
Був неоднозначно сприйнятий світовою кінопреси: на інтернет-агрегаторі Rotten Tomatoes рейтинг фільму становить 53 %[1]. Після прем'єри наробив не менше шуму, ніж попередній йому «Останнє танго в Парижі», через провокаційні сцени сексу. Роджер Еберт, зокрема, заявив, що у фільму було безліч амбіцій, проте мало які з них були реалізовані.
Цікаві факти
- Бертолуччі хотів, щоб у ролі Альфредо Берлінг'єрі знявся Джек Ніколсон.
- Оригінальна версія фільму тривала 5 годині 17 хвилин і включала в себе сцени вбивства тварин, а також еротичні сцени за участю Роберта Де Ніро, Жерара Депардьє та Стефанії Казіні.
- Дональд Сазерленд так не полюбив втілений ним на екрані образ, що згодом не міг дивитися цей фільм багато років.
- У фільмі було зайнято понад 1 200 акторів масовки.
Нагороди
- 1977 — Премія «Боділь» за «Найкращий європейський фільм» у Данії.[2]
- 1977 — номінація «Найкраща робота оператора» (Витторіо Стораро) Національного товариства кінокритиків США
- 1977 — номінація «Найкраща жіноча роль другого плану» (Аліда Валлі), номінація «Найкраща жіноча роль другого плану» (Лаура Бетті) Італійського національного синдикату кіножурналістів
- 1978 — Премія «Святого Георгія» за «Найкращу акторську гру» (Роберт де Ніро)
- 2006 — номінація «Найкраще DVD-видання класики» премії «Супутник»
Примітки
- 1900 (Novecento) (1977) (англ.). Процитовано 3 лютого 2020.
- Bodil Awards (1977). IMDb. Процитовано 3 лютого 2020.