Дебар
Деба́р (алб. Dibër, тур. Debre) — місто на крайньому заході Північної Македонії біля албанського кордону.
| Дебар Дебар | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 Пам'ятник Скандербегу | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 41°31′00″ пн. ш. 20°32′00″ сх. д. | ||||
| Країна | Північна Македонія | |||
| Адмінодиниця | Дебар | |||
| Столиця для | Дебар (община Республіки Македонія) | |||
| Населення | 19 542 | |||
| Висота НРМ | 625 м | |||
| Міста-побратими | Видин[1] | |||
| Телефонний код | 046 | |||
| Часовий пояс | CET і CEST | |||
| Номери автомобілів | DB | |||
| GeoNames | 791606 | |||
| OSM | ↑2605591 ·R (Дебар) | |||
| Поштові індекси | 1250 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.dibra.gov.mk | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Дебар у Вікісховищі | ||||
Населення
Населення — 14561 (2002). Найбільше проживає албанців (73.95%) і македонців (7.24%).
Історія
Історичні джерела свідчать, що першим, хто згадав Дебар — це Птолемей близько 2 ст. н. е., назвавши його Deborus. Візантійський імператор Василій ІІІ так називав це місто. У XVI ст. з'являється назва Dibri. На початку XIX століття Дебар звільнився з-під Османської імперії. В цей час за свідченнями одного французького письменника в місті жило 4200 осіб. Місто сильно постраждало під час Першої Світової війни.
Економіка
Найпотужнішим і найвідомішим підприємством є фабрика гіпсу «Радика — КНАУФ». Місто також завдяки своєму розміщенні неподалік кордону з Албанією виконує транзитну функцію.
Видатні особистості
- Святий Юрій (Георгій)
- Агрон Туфа (1967) — албанський поет і прозаїк.
- Ібе Паликуча (1927—1944) — югославська албанська партизанка.