Демченко Олександр Петрович
Олександр Петрович Демченко (нар. 26 жовтня 1944, Київ) — український біофізик, доктор біологічних наук, професор. Має одні з найвищих науковометричних показників (h-індекс - 54[недоступне посилання з листопадаа 2019]) серед науковців України.
| Олександр Петрович Демченко | |
|---|---|
| Народився |
26 жовтня 1944 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Місце проживання |
|
| Країна |
|
| Національність | українець |
| Діяльність | біофізик |
| Alma mater | КНУ |
| Галузь | біофізика, флуоресценція |
| Заклад | Інститут біохімії НАНУ |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | Володимир Беліцер |
| Відомі учні | Alexey S. Ladokhin, |
| Відомий завдяки: | дослідженням взаємодії світла з речовиною |
| У шлюбі з | одружений |
| Діти | двоє дочок |
| Нагороди | Премія НАН України імені О. В. Палладіна |
Біографія
Народився в Києві. 1967 року закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім Шевченка (зараз Київський національний університет імені Тараса Шевченка) зі спеціальності Молекулярна фізика .
Навчався в аспірантурі Інституту біохімії ім. Палладіна АН УРСР (зараз Інституту біохімії ім. Палладіна НАНУ) під керівництвом академіка Володимира Беліцера. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію з біохімії.
З 1976 по 1982 рік працював старшим науковим співробітником і очолював лабораторію Молекулярної біології в Інституту геронтології АМН УРСР (зараз Інститут геронтології НАМНУ).
У 1982 році захистив докторську дисертацію з біофізики. З 1982 по 1997 рік працював в Інституті біохімії ім. Палладіна на посаді старшого наукового співробітника, а з 1988 по 1996 очолював відділ Біофізики в цьому ж інституті.
З 1997 по 2006 рік працював Нуковим радником у TUBITAK Marmara Center, Туреччина.
З січня 2004 року по грудень 2006 року був запрошеним професором у Університеті Луї Пастера (зараз Страсбурзький університет), Страсбург, Франція
З 2006 по 2017 рік очолював лабораторію Нанобіотехнологій в Інституті біохімії ім. Палладіна в Києві.
Зараз на пенсії. Проживає в Києві.
Веде власну колонку в розділі «Політика» на сайті «Українська правда»[1]. Публікується у тижневику Дзеркало Тижня.
Наукова діяльність
Разом з Володимиром Беліцером досліджував полімеризацію фібрину при зсіданні крові.
Надалі головні напрями наукових досліджень: молекулярна динаміка, фотофізика і спектроскопія білків і біологічних мембран; структура і функція ферментів і йонних каналів; згортання білків; електростатика та гідратація біомембран; розробка нових флуоресцентних сенсорів і зондів[2].
Автор 4 наукових монографій (з них дві англійською мовою) та редактор 3 книг з флуоресцентних зондів. Має більше 200 наукових публікацій.[3] Входить до складу редакційної ради 3 наукових журналів (Journal of Fluorescence (Springer), Journal of Molecular Recognition (Wiley), Methods Applications Fluorescence (IOP)).
h-індекс - 54[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Публікації
- Монографії
- Demchenko A.P. Introduction to Fluorescence Sensing. Springer Verlag, (2009), 612 pp.
- Advanced fluorescence reporters in chemistry and biology. Pt. I. Fundamentals and probe design (Demchenko A.P., ed.) Springer series on fluorescence v. 8, Springer 2010, 389 рр.
- Advanced fluorescence reporters in chemistry and biology. Pt. II. Molecular constructions, polymers and nanoparticles. (Demchenko A.P., ed.) Springer series on fluorescence v. 9, Springer 2010, 459 рр.
- Advanced fluorescence reporters in chemistry and biology. Pt. III. Applications. (Demchenko A.P., ed.) Springer series on fluorescence v. 10, Springer 2011, 352 рр.
- Публіцистика
Відзнаки
- Лауреат Премії НАН України імені О. В. Палладіна за цикл робіт «Вивчення структури білків» (1983)
- Почесний член Академії наук Угорщини.