Джейрахський район
Джейрахський муніципальний район (інг. ЖIайраха шахьар) — адміністративний і муніципальний район в південній частині Інгушетії.
| Джейрахський район | |||
|---|---|---|---|
| Джейрахский район ЖIайраха шахьар | |||
| |||
![]() | |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Інгушетія | ||
| Населення (2014): | ▲ 2 792 | ||
| Площа: | 628 км² | ||
| Телефонний код: | 7-87343 | ||
| Населені пункти, округи та поселення | |||
| Адміністративний центр: | село Джейрах | ||
| Кількість сільських поселень: | 5 | ||
| Влада | |||
Адміністративний центр — село Джейрах.
Географія
Джейрахський район знаходиться в гірській частині Інгушетії і займає центральну частину Головного Кавказького хребта. На півночі район межує з Сунженським районом Інгушетії, на північному заході — з Пригородним районом Північній Осетії, на заході — з міським округом Владикавказ, на півдні — з Грузією, на сході — з Чеченської Республікою. Площа району — 628,14 км².
Головні річки — Асса і Армхі. Гірські вершини: Хахалгі (3031 м), Черехкорт (2230 м).
Історія
Район утворений в жовтні 1993 року Указом Президента Республіки Інгушетія Руслана Аушева.
В 2009 році Джейрахський район отримав статус муніципального району[1]. Тоді ж у його складі було утворено 5 муніципальних утворень зі статусом сільського поселення[1].
Галерея
Склеповий могильник с. Таргім, 1921 р.
Портрет дівчини з селища Таргім. [1921 р. Експедиція Н.Ф. Яковлева - Е.М. Шилінга, осінь 1921 р]
Вежі селища Ерзі. 16 - 18 ст.
Боевая башня с. Джейрах. 1921 р.
Жінка, розчісує шерсть на гребені, с. Джейрах 1921 р.
Чоловіки за роботою на дерев'яній кожем'ялці, с. Джейрах 1921 р.
Аул Цхоре
Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
Примітки
- Закон РІ від 23 лютого 2009 року № 5-РЗ «Про встановлення кордонів муніципальних утворень Республіки Інгушетія і наділення їх статусом сільського поселення, муніципального району та міського округу». Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 13 грудня 2014.
- Том 4. Таблиця 04-04. Населення Інгушетії за національністю і володінню російською мовою. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 травня 2019.
.png.webp)
.svg.png.webp)