Джованні Джентіле

Джованні Джентіле (італ. Giovanni Gentile, 30 травня 1875, Кастельветрано — 15 квітня 1944, Флоренція) — італійський філософ, засновник теорії «актуалістічного ідеалізму», також теоретик італійського фашизму.

Джованні Джентіле
італ. Giovanni Gentile
Народження 29 травня 1875(1875-05-29)[1][2][3]
Кастельветрано[1][2]
Смерть 15 квітня 1944(1944-04-15)[4][5][…] (68 років)
Флоренція, Королівство Італія[1][2]
Поховання Санта-Кроче
Громадянство (підданство)  Королівство Італія
Знання мов
  • італійська[4]
    • Ім'я при народженні італ. Giovanni Gentile
    Діяльність
  • педагог, політик, професор, літературний критик
    • Викладав Вища нормальна школа, Університет Палермо, Пізанський університет і Римський університет ла Сапієнца
    Член Національна академія деї Лінчеї і Туринська академія наук[2]
    Alma mater Вища нормальна школа, Пізанський університет і Флорентійський університет
    Літературний напрям Гегельянство
    Зазнав впливу
  • Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель
    • Вчителі Donato Jajad
    Відомі студенти Clodomiro Albanesed
    Історичний період Італійський фашизм
    Посада міністр суспільної освіти Королівства Італіяd, Director of the Scuola Normale Superiored[6], Director of the Scuola Normale Superiored[6], сенатор Королівства Італіїd і Director of the Scuola Normale Superiored[6]
    Партія Національна фашистська партія
    Конфесія атеїзм
    Діти
  • Giovanni Gentiled
    • Нагороди

    Serena Medald (1928)

    Gautieri Awardd (1897)

     Джованні Джентіле у Вікісховищі

    Закінчив класичний ліцей Ximenes в Трапані. У 1897 році закінчив Пізанське вище педагогічне училище, де зазнав впливу німецької класичної філософії. Перша його книга була присвячена Марксу, якого він трактував як ідеаліста. У 1903—1922 спільно з Б. Кроче видавав журнал «Критика» («La Critica»). З 1907 року викладає в університеті міста Палермо, в 1914 році Джентіле залишає Палермо і переїжджає в Пізу, де отримує кафедру теоретичної філософії в місцевому університеті, а в 1917 стає професором філософії Римського університету.

    У 1923 році, будучи членом ліберальної партії, отримує посаду міністра освіти в уряді Муссоліні. У 1925 році Джентіле публікує «Маніфест фашистських інтелектуалів до інтелектуалів всіх націй», а в 1929 році видає свою книгу «Основи фашизму», в якій фашизм оспівується як нова політична ідея або віра, завдання якої — створення нової «етичної держави». У 1936 році ця книга була переведена на німецьку мову. Як член фашистської партії Джентіле був сенатором, головою ради за освітою (1926—1928), членом Великої фашистської ради (1925—1929) і головою комісії з реформи конституції.

    20 листопада 1943 року Джованні Джентіле погодився очолити Академію наук Італійської Соціальної Республіки, створеної Муссоліні в Північній і Центральній Італії за підтримки нацистської Німеччини.
    У 1944 році убитий партизанами на вулиці у Флоренції.

    Примітки
    1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    2. Туринська академія наук — 1757.
    3. BeWeB
    4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. SNAC — 2010.
    6. https://www.sns.it/scuola/governo-e-istituzione/il-direttore/i-direttori-della-scuola-normale-superiore/giovanni-gentile-1928-1932-1932-1936-1937-1943

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.