Джон Джей
Джей Джон (англ. John Jay; 12 грудня 1745 — 17 травня 1829) — американський політик, державний діяч, революціонер, дипломат, батько-засновник США, президент Континентального конгресу (1778-1779), перший Голова Верховного суду США (1789-1795). Протягом та після Американської революції був міністром (послом) в Іспанії та Франції, допомагаючи створювати американську зовнішню політику та забезпечуючи сприятливі умови миру з англійцями (Угода Джея) та французами. Разом з Александром Гамілтоном та Джеймсом Медісоном був співавтором «Федераліста» — збірки з 85 статей у підтримку ратифікації Конституції США.
| Джон Джей | |
|---|---|
| англ. John Jay | |
![]() Джон Джей | |
| 1-й Голова Верховного суду США | |
| 26 вересня 1789 — 29 червня 1795 | |
| Наступник | Джон Ратледж |
| 2-й Губернатор штату Нью-Йорк | |
| 1 липня 1795 — 30 червня 1801 | |
| Попередник | Джордж Клінтон |
| Наступник | Джордж Клінтон |
| 2-й Міністр закордонних справ | |
| 7 травня 1784 — 22 березня 1790 | |
| Попередник | Роберт Лівінгстон |
| Наступник | Томас Джефферсон |
| Президент Континентального конгресу | |
| 10 грудня 1778 — 28 вересня 1779 | |
| Попередник | Генрі Лоуренс |
| Наступник | Семюєль Хантінгтон |
| Народився |
12 грудня 1745 Нью-Йорк, США |
| Помер |
17 травня 1829 (83 роки) Округ Вестчестер, США |
| Похований | John Jay Cemeteryd |
| Відомий як | суддя, адвокат, дипломат, політик, рабовласник |
| Країна | США |
| Освіта | Columbia Colleged і Колумбійський університет |
| Політична партія | Федералістська партія |
| Батько | Peter Jayd[1] |
| Мати | Mary Van Cortlandtd[1] |
| У шлюбі з | Сара Лівінгстон |
| Діти | William Jayd, Peter A. Jayd[2] і Maria Jay Banyerd |
| Релігія | Єпископальна церква США |
| Нагороди |
Член Американської академії мистецтв і наук (1790) |
| Підпис |
|
Як лідер новоствореної Федералістської партії, Джей був губернатором штату Нью-Йорк, автором першої конституції штату Нью-Йорк та провідним борцем проти рабства. Його перші дві спроби прийняти закон про звільнення рабів у 1777 та 1785 рр. зазнали невдачі, але третя спроба у 1799 р. була вдалою.
Див. також
Література
- Б. М. Гончар. Джей Джон// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
.jpg.webp)