Дзюбан Максим Мирославович

Макси́м Миросла́вович Дзю́бан (нар. 27 серпня 1992(19920827), Львів, Україна — 31 серпня 2014, Луганський аеропорт[1], Луганськ, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України (80-та окрема десантно-штурмова бригада).

Дзюбан Максим Мирославович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 27 серпня 1992(1992-08-27)
Львів, Україна
Смерть 31 серпня 2014(2014-08-31) (22 роки)
Луганський аеропорт (?)[1], Луганськ, Україна
Поховання
Личаківський цвинтар : 
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Короткий життєпис

Здобув середню освіту у львівській ЗОШ № 60. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв, спеціальність — туризм.[2]

Призваний за мобілізацією; стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув у бою біля луганського летовища. З 31 серпня з Максимом втрачено зв'язок. Терористи не дали одразу забрати тіло з поля бою, телефонували з його телефону рідним. Тіла Максима Дзюбана, Євгена Іванова, Миколи Кльоба, Назарія Попадика та Сергія Тимощука були доставлені до моргу міста Лутугине — на території, захопленій терористами та російськими військовими.

16 жовтня 2014 року тіла 5-ти загиблих десантників були вивезені з Лутугиного представниками Цивільно-військового співробітництва Міністерства оборони України та доставлені до Дніпропетровська.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Парастас за загиблим Героєм відбувся у п'ятницю, 25 березня 2016 року, у передпоховальній каплиці, що по вул. Пекарській. 26 березня 2016 року, у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася прощальна панахида[3]. Траурна процесія рушила центром міста від гарнізонного храму до Личаківського цвинтаря, де відбулося перепоховання Героя на полі почесних поховань № 76.

По смерті залишився батько.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
  • нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • згідно рішення виконкому ЛМР учасник АТО Максим Дзюбан вшанований меморіальною табличкою, яка була встановлена на фасаді будівлі Львівської середньої загальноосвітньої школи № 60 (вул. Полтави, 32), у якій він навчався[5]. Освячення та відкриття меморіальної таблиці герою українсько-російської війни відбулося у лютому 2016 р..

Примітки
  1. Інші загиблі
  2. Вічна пам'ять Герою! (укр.). Процитовано 23 квітня 2020.
  3. У суботу у Львові прощатимуться із Героєм Максимом Дзюбаном
  4. Указ Президента України від 3 лютого 2017 року № 23/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Двом учасникам АТО у Львові встановлять меморіальні таблиці. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.