Добеле
Добеле (латис. Dobele) — місто, адміністративний центр Добельського району. Населення — 10 827 чоловік (2006). Розташоване в Земгале, майже в центрі Латвії, на березі ріки Берзе.
| Добеле | |||
|---|---|---|---|
 Лютеранська церква | |||
| |||
  Добеле | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Семигалія | ||
| Край | Добельський край | ||
| Перша згадка | 1254 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 8 км² | ||
| Населення (2016)[1] | |||
| • Загалом | 10 113 ос. | ||
| • Rank | 14 | ||
| • Густота | 1 264,1 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.dobele.lv | ||
 | |||
 Добеле на Вікісховищі | |||
Географія
Розташоване в центрі Латвії, на березі річки Берзе.
Історія
Назва міста Доблен згадується в історичних джерелах вже з 1254 року, але ще до цього вже існувала перша, дерев'яна фортеця, яку спалили за часів Ливонськой війни (1558—1583), і на її місці вже Ливонським орденом була зведена друга, кам'яна фортеця, при якій утворилося невелике ремісниче селище. Руїни фортеці збереглися до наших днів і зараз ведуться роботи по її реконструкції. У 1495 році почалося будівництво церкви, при ній же утворилася торгова площа. У XVII столітті, під час правління Герцога Якова тут побудували водяний млин і лісопилку, сушарку льону, а в 1929 році через Добеле проклали залізничну лінію Єлгава (Мітава) — Лієпая (Лібава).
Населення
Латиші становлять 75,5 % від загальної кількості жителів, на другому місці за чисельністю росіяни — 14 %, потім білоруси — 3,3 %, литовці — 2,3 %, українці — 1,8 %, поляки — 1,5 % і інші національності — 1,6 %.
Економіка
У Добеле розташовані підприємства:
- млини «Добелес дзірнавнієкс»,
- хімічний завод «Сподріба»,
- завод свічок «Baltic Candles».
Досі в Добеле діє Латвійський Землеробський Інститут, добре розвинені засоби зв'язку, практично до кожного будинку проведений інтернет, є філії п'яти банків.
Освіта
У місті діють п'ять загальноосвітніх шкіл (включаючи державну гімназію), чотири дитячі сади, музична школа і школа образотворчих мистецтв, професійно-технічне училище.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.