Довгі заручини (фільм)
«Довгі заручини» (фр. Un long dimanche de fiançailles, англ. A Very Long Engagement) — французька військова мелодрама режисера Жан-П'єра Жене, що вийшла на екрани у 2004 році. Екранізація однойменного роману Себастьєна Жапрізо.
| Довгі заручини | |
|---|---|
| Un long dimanche de fiançailles | |
![]() | |
| Жанр |
драма історичний фільм любовна історія військовий фільм |
| Режисер | Жан-П'єр Жене |
| Продюсер |
Жан-П'єр Жене Білл Гербер |
| Сценарист |
Жан-П'єр Жене Гійом Лоран |
| На основі | роману Себастьєна Жапрізо |
| У головних ролях |
Одрі Тоту Гаспар Ульєль |
| Оператор | Бруно Дельбоннель |
| Композитор | Анджело Бадаламенті |
| Художник | Aline Bonettod[1] |
| Кінокомпанія |
2003 Productions Warner Bros. Tapioca Films TF1 Films Production Canal+ Centre National de la Cinématographie (CNC) Région Poitou-Charentes Région Bretagne Gerber Pictures |
| Дистриб'ютор | Warner Independent Picturesd, Vudu і FandangoNow |
| Тривалість | 128 хв. |
| Мова |
французька німецька корсиканська |
| Країна |
|
| Рік | 2004 |
| Кошторис | 56 600 000 $[2] |
| Касові збори | 70 115 868 $[2] |
| IMDb | ID 0344510 |
| wwws.warnerbros.fr/movies/unlongdimanche/ | |
Фільм був представлений на премію «Оскар» у номінаціях найкраща операторська робота та найкраща робота художника. Окрім того, стрічка стала п'ятикратним лауреатом премії «Сезар» та цілого ряду інших нагород.
Сюжет
В Першу світову війну, під час битви на Соммі, п'ятеро французьких солдатів потрапляють під трибунал за звинуваченням у навмисному нанесенні собі травм через страх перед ранковою атакою. Трибунал засуджує усіх п'ятьох до смертної кари, і їх викидають на нейтральну смугу між двома лініями фронту — біля аванпосту «Бінго в сутінках». Після цього про всіх п'ятьох нічого не відомо. В послідовності появи цих солдат на екрані і їх короткої «військової біографії» виникає п'ятий за рахунком солдат зі своєю історією — це Манек, наречений головної героїні фільму, чарівної кульгавої Матільди, яка не вірить у те, що її коханий помер. Її серце говорить їй протилежне. Після закінчення війни Матільда проводить своє власне розслідування, поступово дізнаючись, що насправді відбулося в цей день біля «Бінго в сутінках».
Творці фільму
У ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Одрі Тоту | Матільда |
| Гаспар Ульєль | Манек |
| Домінік Піньон | Сільвен (дядько Матільди) |
| Шанталь Нойвірт | Бенедикт (тітка Матільди) |
| Кловіс Корніяк | Бенуа Нотр-Дам |
| Альбер Дюпонтель | Селестен «Муха» |
| Дені Лаван | Франсіс «Шість Су» Гіньяр |
| Жан-П'єр Бекер | Есперанца |
| Домінік Беттенфельд | Анжело Бассіньяно |
| Маріон Котіяр | Тіна Ломбарді |
| Джоді Фостер | Елоді Горд |
| Жан-П'єр Дарруссен | капрал Бенджамін Горд |
| Жером Кірхер | Бастош |
| Жулі Депардьє | Веронік Пассаван |
| Андре Дюссольє | П'єр-Марі Рув'єр |
| Тікі Ольгадо | Жермен Лис |
Зауваженя
- Під час фільму Манек декілька разів вибиває (на дзвоні, на скелі, а потім на дереві на нейтральній смузі) літери «МММ». Ці літери означають «Манек кохає Матільду» (Manech aime Mathilde) — у французькій мові слово «aime» вимовляється так само, як літера «M».
- «Довгі заручини» — друга спільна робота Жан-П'єра Жене та Одрі Тоту після відомої «Амелі». Цьому факту фільм зобов'язаний своїм неофіційним теглайном — «Амелі йде воювати». Офіційний теглайн фільму — «Ніколи не відпускай».
- Згідно з прийнятою у Франції програмою підтримки національного кінематографу картина Жене отримала великі субсидії в національному центрі кінематографії. Видавцем і правовласником виявилась компанія Warner Brothers. Французи підрахували, що Warner Brothers банально «запустила руку у французький бюджет». Стрічка не змогла брати участь в Каннському кінофестивалі, так як вона вже була показана за межами країни до фестивалю, і не змогла бути номінована на «Оскар» у категорії «за найкращий іноземний фільм», оскільки вийшла у Франції не у встановлений термін.
Історія прокату
Дати прем'єр наведені у співвідношені з даними IMDb[3].
|
|
Нагороди та номінації
Список нагород і номінацій наведений у співвідношенні з даними IMDb[4].
Нагороди
| Список нагород | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Подія | Номінація | Нагороджений |
| 2004 | Премія Асоціації кінокритиків Чикаго | Найкращий фільм іноземною мовою | |
| Премія Кружка кінокритиків Флориди | Найкращий фільм іноземною мовою | ||
| 2005 | Премія Американського товариства кінематографістів | Найкраща операторська робота | Бруно Дельбоннель |
| Кінопремія «Сезар» | Найкраща операторська робота | Бруно Дельбоннель | |
| Найкращий дизайн костюмів | Мадлін Фонтен | ||
| Найкраща робота художника-постановника | Алін Бонетто | ||
| Найкраща жіноча роль другого плану | Маріон Котіяр | ||
| Найперспективніший актор | Гаспар Ульєль | ||
| Премія Асоціації кінокритиків Форт-Верта | Найкращий фільм іноземною мовою | ||
| Премія Едгара Аллана По | Найкращий кінофільм | Жан-П'єр Жене (сценарій), Себастьєна Жапрізо (роман) | |
| European Film Awards | Найкраща робота художника-постановника | Алін Бонетто | |
| Премія Кола кінокритиків Канзас-Сіті | Найкращий фільм іноземною мовою | ||
| Премія «Люм'єр» | Найкраща режисура | Жан-П'єр Жене | |
| Премія Кола кінокритиків Ванкувера | Найкращий фільм іноземною мовою | ||
| World Soundtrack Awards | Найкращий композитор | Анджело Бадаламенті | |
Номінації
| Список номінацій | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Подія | Нагорода | Номінант |
| 2005 | Кінопремія «Оскар» | Найкраща робота художника-постановника | Алін Бонетто |
| Найкраща операторська робота | Бруно Дельбоннель | ||
| Кінопремія «BAFTA» | Найкращий фільм не англійською мовою | Франсіс Боеспфлаг, Жан-П'єр Жене | |
| Critics Choice Award | Найкращий фільм іноземною мовою | ||
| Кінопремія «Сезар» | Найкраща жіноча роль | Одрі Тоту | |
| Найкраща режисура | Жан-П'єр Жене | ||
| Найкращий монтаж | Ерве Шнайд | ||
| Найкращий фільм року | Жан-П'єр Жене | ||
| Найкращий саундтрек | Анджело Бадаламенті | ||
| Найкращий звук | Жан Уманскі, Жерар Арді, Венсан Арнарді | ||
| Найкращий адаптований або оригінальний сценарій | Жан-П'єр Жене, Гійом Лоран | ||
| European Film Awards | Найкраща жіноча роль | Одрі Тоту | |
| Найкраща операторська робота | Бруно Дельбоннель | ||
| Найкращий монтаж | Ерве Шнайд | ||
| Кінопремія «Золотий глобус» | Найкращий фільм на іноземній мові | ||
| Премія Лондонського кола кінокритиків | Найкращий фільм на іноземній мові | ||
| Кінопремія «Golden Reel Award» | Найкращий звук в іноземних фільмах | Жерар Арді, Лоран Коссаян, Яннік Верньє, Ігор Томас-Жарар, Александр Відмер, Седрік Денуз, Марілена Кавола | |
| Кінопремія «Golden Satellite Award» | Найкраща операторська робота | Бруно Дельбоннель | |
| Найкращий фільм іноземною мовою | |||
Примітки
- europeanfilmawards.eu
- Калькуляція зборів (англійською). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 27 грудня 2009.
- «Довгі заручини»: інформація про релізи (англійською). Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 27 грудня 2009.
- Інформація про нагороди і номінації (англійською). IMDb. Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2009.
Посилання
- Un long dimanche de fiançailles на сайті IMDb (англ.)

- Довгі заручини на сайті AllMovie (англ.)

- «Довгі заручини» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)

