Довпотів

До́впотів — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

село Довпотів
Церква у Довпотові
Церква у Довпотові
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Войнилівська громада
Основні дані
Перша згадка 1448
Населення 800
Площа 13,11 км²
Густота населення 61,02 осіб/км²
Поштовий індекс 77315
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°05′40″ пн. ш. 24°26′12″ сх. д.
Водойми Сівка
Місцева влада
Адреса ради 77312, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114
Карта
Довпотів
Довпотів
Мапа

Історія

Вперше згадується 6 січня 1448 року в книгах галицького земського суду[1].

У люстрації 1469 року Сандівой Хомницький сплачує 100 марок за маєток Долпетов[2].

У 1565 село належало підкоморію галицькому Олександру Сенявському. В селі було 13 подвір'їв, млин, фільварок[3].

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Довпотові значиться церква Введення Пресвятої Богородиці, вже не була новою, було 12 дворів.[4]

До 1788 село належало поміщиці Софії Ястшембській[5].

У 1788-1806 селом володів шляхтич-правник Ігнацій Любич-Червінський, один із перших галицьких етнографів, дослідник Бойківщини (перший вжив у друці етнонім «бойки»). На фактичному матеріалі села Довпотів він написав наукову працю «Околиця Задністрянська між Стриєм і Лімницею» (1811), першу монографію про Бойківщину (також першу монографію в польській етнографії)[6].

Далі село належало вдові каштеляна Беньковського, яка заповіла маєток своєму родичу графу Голейовському, а той у 1872 продав його Францішку Розвадовському, сину Віктора.

У 1880 в селі проживало 570 греко-католиків, 35 римо-католиків і 9 юдеїв[7].

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в довпотівській церкві 3 давні дзвони діаметром 48, 36, 31 см, вагою 57, 25, 15 кг, виготовлені 1747, 1747, 1772 рр.[8]

Головним завдання товариства «Рідна школа» у Довпотові була «опіка над дошкільною і позашкільною молоддю». Очолював гурток, до якого в 1938 році входили 94 особи, Андрій Павлишин[9].

У 1939 в селі проживало 1370 мешканців (1215 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 130 поляків і 5 євреїв)[10]. В селі діяла парова цегельня, яка виробляла цеглу і черепицю[11].

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району.

Довпотів став центром діяльності ОУН-УПА у Войнилівському районі[12].

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Довпотівську сільраду з приєднанням до Слобідської сільради.

Соціальна сфера
  • Церква св. Параскеви (храмове свято 10 листопада) 1907, пам'ятка архітектури місцевого значення № 767[13][14].
  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст[15] на 200 місць,
  • ФАП,
  • 293 двори, 844 мешканці.

Вулиці

У селі є вулиці[16]:

  • Стефаника
  • Довбуша
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Личаківка
  • Марка Вовчка
  • Марка Черемшини
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Церковна
  • Чорновола

Люди

Народилися:

Примітки
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.168, № 1916 (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 31 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Географічний словник Королівства Польського, 1900, т. XV, ч. 1, стор. 427
  4. Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695, 1076.
  5. ЦДІАЛ України, ф. 166, оп. 4, од. зб. 387, арк. 56-59, 60-65, 66-69, 70-73
  6. Р. Ф. Кирчів. Етнографічне дослідження Бойківщини. — К.: Наукова думка, 1978. — 176 с.
  7. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 109
  8. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  9. Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст.
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  11. Калушанин збирає зразки цегли, з якої будувався Калуш. ФОТО — Вікна, 2017.02.07
  12. У Довпотові пам'ятають про бій з німцями
  13. Церква Св. Параскеви
  14. Івано-Франківська єпархія УПЦ КП, Калуське благочиння, с. Довпотів Калуського району
  15. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  16. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.