Дора (село)
До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)[1].
| Дора Яремче | ||||||
![]() | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. | ||||||
| Країна |
| |||||
| Адмінодиниця | Яремче | |||||
| Поштовий індекс | 78500 | |||||
| Телефонний код | +380-3434 | |||||
| Головні вулиці | Свободи, Чорновола, Кам'янка | |||||
| Заклади освіти та культури |
СЗОШ № 2 | |||||
| Транспорт | ||||||
| Залізнична інфраструктура | Дора (зупинний пункт) | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2822414 ·R (Яремче) | |||||
| Карта | ||||||
![]() Дора Дора (Україна) | ||||||


Географічне положення
На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.
Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.
Назва
Донедавна вважалося, що назва села походить від імені Дори Хайкині, яка відкрила на цьому місці корчму. Проте є інше тлумачення назви, «дора» — це освячений хліб. Р. Шухевич ототожнює «дору» з паскою. Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.
Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі носили назву Дора.
Історія
У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.
Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантам[2].
Церква чуда Святого Архистратига Михаїла
В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві[3][4][5]
Відомі люди
Народилися
- Баюрак Василь — лідер повстання у 1745—1754 роках, прибічник Олекси Довбуша;
- Мартинюк Теодор (Тарас) — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ.
- Михайло Косило (20 грудня 1932 — †2000, Чернівці) — греко-католицький священик, радянський політв'язень, ректор підпільної духовної семінарії Української греко-католицької церкви, Генеральний Вікарій Буковини[6].
Мешкали, працювали
- Блаженний мученик о. Антоній Казновський — священник УГКЦ, громадський діяч, репресований, помер у радянській тюрмі.
Галерея
Церква святого пророка Іллі. Вигляд зсередини
Церква святого пророка Іллі. Фрагмент дерев'яного іконостасу
Монастир святого Андрія
Город Мучеників з погруддями ієрархів УГКЦ в монастирі святого Андрія
Церква Чудо архістратига Михаїла
Закам’янілий відбиток лапи прадавнього хижака на кам'яній могилі
Залишки саркофагу та храму кельтів
Дорожній маркер кельтів, що вказує на володіння правителя кельтів
Камінь для подрібнення або для плавлення металу
Камінь з отворами для з'єднання конструкції (поганського храму)
Примітки
- Дора, Яремче, Івано-Франківська область
- Яворський Ю. Криївки УПА в с. Дора / Ю. Яворський // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 14—15
- Яремче (Дора), Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла, XVII ст.. derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Процитовано 13 березня 2021.
- Церква святого Михайла. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви. Процитовано 7 січня 2022.
- Івано-Франківська область, Надвірнянський р-н, м. Яремче (передмістя Дора). Церква Чуда св. Архистратига Михаїла у Хонах, XVII століття. parafia.org.ua. Українська Церковна Архітектура. Процитовано 13 березня 2021.
- На Івано-Франківщині віднайшли закинутий будинок, де діяло підпілля УГКЦ. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 12 квітня 2018. Процитовано 19 грудня 2021.
Джерела
- Яремче-Дора. Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла (1844). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 7 січня 2022.
- Dora // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 121. (пол.)
Посилання
- Карпатский национальный природный парк. История и достопримечательности населенных пунктов на территории парка. nezabarom.com.ua (рос.). Процитовано 19 грудня 2021.
- Церква Чуда св. Архистратига Михаїла (м. Яремче). karpatskyi-park.in.ua. Карпатський національний природний парк. Процитовано 7 січня 2022.
- Rome limes in Carpathian (фільм про археологічні знахідки в Дорі). youtube.com. YouTube. Процитовано 7 січня 2022.
- Скеля Білий Камінь в с. Дора, біля Яремче. youtube.com. YouTube. Процитовано 7 січня 2022.

