Драганівка (Тернопільський район)
Драгані́вка — село Підгороднянської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Драганівської сільської ради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія).Розташоване на річці Руда, в центрі району.
| село Драганівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський |
| Рада | Драганівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA61040390050012496 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1758 |
| Населення | 931 |
| Територія | 31,40 км² |
| Густота населення | 296,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47723 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′09″ пн. ш. 25°31′39″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
311 м |
| Водойми | річка Руда |
| Відстань до обласного центру |
13 км |
| Відстань до районного центру |
13 км |
| Найближча залізнична станція | Великий Ходачків |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47723, с. Драганівка |
| Карта | |
  Драганівка | |
 Драганівка | |
| Мапа | |
| |
Населення — 905 осіб (2003).
Історія
Перша писемна згадка — 1708 в реєстрі церков Львівської єпархії (НМЛ). Також, у книзі Ркл — 11 Генеральних візитацій Львівської єпархії Національного музею у Львові (аркуш 212) є опис церкви Пресвятої Трійці с. Траганівка (Драганівка) за період між 1732—1733 роками. У ньому згадується про те, що священик Василь Хлібовицький (Хлебевицький) отримав призначення на парафію у 1729 році. Пізніше аналогічна згадка є у книзі Ркл — 21 (аркуші 221—224) з датою 17.12.1760 року. У ці часи село належало до Козлівського намісництва у церковній структурі, а адміністративно до Буцнівського староства. [1].
Діяли товариство «Просвіта». кооператива.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 913 осіб, з яких 401 чоловік та 512 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,57 % |
| російська | 0,32 % |
| польська | 0,11 % |
Релігія
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
У Драганівці перебував релігійний діяч (тоді семінарист) Йосип Сліпий, який у 1920-х рокахприїжджав до отця Констянтина Весни (греко-католицького священика). Корені їхньої дружби сягають 1914 року, коли молоде подружжя Веснів тимчасово проживало в селі Заздрість у будинку Дичковських (Сліпих).
Бібліографія
Про Драганівку вийшла книжка І. Чернецького «Острів серед українського моря» (2003).
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- [1]. Скочиляс Ігор. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. Львів. Видавництво УКУ. 2004.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.