Дразарк
Дразарк або Дразаркський монастир (вірм. Դրազարկ) — середньовічний вірменський монастир, збудований на початку XI століття.
| Դրազակ վանք | |
|---|---|
| 37°39′05″ пн. ш. 35°42′12″ сх. д. | |
| Розташування | Туреччина |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Засновник | Геворк Мегрік |
| Заснування | XI століття |
| Стан | Цілком зруйнований |
| |
Історичний нарис
Монастир Дразарк було засновано наприкінці XI — початку XII століття ченцем Геворком Мегріком, який переселився до регіону зі східної Вірменії. Точне місце розташування монастиря не встановлено. Відомо, що він розміщувався в області Аназарба, поблизу політичного центру кілікійських правителів — Сіса. Був престолом архієпископа Сіса, який обіймав посаду державного канцлера. Монастир мав власний скрипторій та був зосередженням видатних вчених.
Уже з початку XII століття, за своїм значенням, він виділявся серед центрів письменності Кілікії. З-за стін Дразарка виходили рукописи, що надсилались до інших монастирів[1].
Після 1169 року монастир став родовою усипальницею вірменської династії Рубенідів[2]
