Дубок Віктор Григорович
Віктор Григорович Дубок (23 січня 1935, Шостка — 1 січня 2013[1], Київ) — радянський і український архітектор, головний архітектор Києва (1992–1993), Заслужений архітектор України (1993). Дійсний член Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України.
| Віктор Григорович Дубок | |
|---|---|
 | |
| Народження | 23 січня 1935 |
| Смерть | 1 січня 2013 (77 років) |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Навчання | Московський архітектурний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах |
Київ, Харків, Кишинів Актюбінськ, Вільнюс Чоп, Ужгород |
| Найважливіші споруди |
Залізничний вокзал в Ужгороді Залізничний вокзал станції Чоп |
| Нагороди |
 Заслужений архітектор України |
Біографія
Отримав вищу архітектурну освіту в Московському архітектурному інституті. Творчу діяльність розпочав з 1958 року. Працював головним архітектором в «Діпрозв'язку», а потім у «Київдіпротрансі». З 1977 року став першим заступником головного архітектора Києва. З 1992 року по 1993 рік обіймав посаду головного архітектора Києва. Пізніше працював головним архітектором служби «Київдержекспертиза». Також очолював творчу архітектурну майстерню ТОВ «Альтаїр-Альфа AQL».
Мав хобі — акварельний живопис.
Проекти
- Міжміські телефонні станції у Києві, Харкові, Кишеневі, Актюбінську, Вільнюсі та інших містах колишнього СРСР;
- Обчислювальний центр Південно-Західної залізниці в Києві;
- Залізничний вокзал станції Чоп;
- Залізничний вокзал в Ужгороді;
- Житлово-офісно-торговий центр по Харківському шосе, 19 (Київ).
Відзнаки
У 1993 році отримав звання Заслуженого архітектора України «за значний особистий внесок у розвиток житлово-цивільного будівництва в м. Києві, високу професійну майстерність»[2].
Примітки
- Пішов з життя Віктор Дубок
- Указ Президента України від 30 березня 1993 року № 99
Джерела
- Дубок Віктор Григорович / 100 найкращих будівельників та архітекторів України 2009.
- Дубок Віктор Григорович[недоступне посилання з липня 2019] / Сайт Шостинського краєзнавчого музею.