Дунковиця
Дункови́ця — село в Кам'янській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Дунковиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район/міськрада | Берегівський район | ||
| Рада | Кам'янська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1448 | ||
| Перша згадка | 1448 (574 роки)[1] | ||
| Населення | 815 | ||
| Площа | 1,404 км² | ||
| Густота населення | 580,48 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90121 | ||
| Телефонний код | +380 3144 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°19′02″ пн. ш. 22°55′02″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
170 м[2] | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90120, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Арданово, 410а, тел. 48-2-23 | ||
| Карта | |||
  Дунковиця | |||
 Дунковиця | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
В південно-східній околиці Дунковиці, в урочищі Ферма — курганна група куштановицької культури. Досліджувалася в 1962 році експедицією УжДУ і Закарпатського краєзнавчого музею.
Виникнення села Дунковиці відноситься до середини XYII століття, коли Закарпаття поринуло у міжусобні війни Габсбургів та Трансільванії. За народним переказом у дубові споконвічні ліси, що простяглися на території сучасної Дунковиці, прийшли "хащівники ". Це люди, що жили у повній злагоді із природою. Їх очолювали два брати: Думко та Линько. Братам сподобалися місцевість куди вони прийшли і вирішили назавжди поселитися тут. Оскільки на чолі ватаги стояв Думко, то і поселення назвали Думковиця.
Церква св. Миколи Чудотворця. 1856.
Священика Ференца Томаша згадують в 1648 р. У 1692 р. Дунковиця є філією с. Горбок. У 1704 р. внаслідок війни парохія знелюдніла, церква занепала.
У 1755 р. згадують бідну дерев'яну церкву та курну фару. Священиком тоді був Михайло Овсяник. У 1778 р. були філії в Горбку і Ромочевиці (без церкви). У 1797 р. є згадка про малесеньку церкву, збудовану 1701 p., що стояла аж до спорудження мурованої за священика Михайла Барни. Малювання церкви забезпечив 1885 р. о. Степан Берлані. На поч. XX ст. в селі проживало 505 греко-католиків. Нове малювання виконали ужгородські художники Василь Павліщук, Володимир Базан та Стефан Мострянський у 1986 р.
З 1991 р. церква знове греко-католицька У 1950 р. був засланий на каторгу парох Дунковиці Андрій Тилищак.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 878 осіб, з яких 421 чоловік та 457 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 815 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]
Люди
В селі народилася Митрик Марія Іванівна — українська художниця.
Уродженцем села є Іваньо Іван Васильович (1931—1982) — літературознавець, філософ, філолог.
Туристичні місця
- в урочищі Ферма — курганна група куштановицької культури
- храм св. Миколи Чудотворця. 1856
Примітки
- ВРУ
- Погода в селі Дунковиці.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.