Діброва (Калуський район)

Дібро́ва — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України, розміщене у верхів'ях річки Буркач.

село Діброва
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Войнилівська громада
Основні дані
Населення 178
Площа 9,87 км²
Густота населення 18,03 осіб/км²
Поштовий індекс 77311
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°11′17″ пн. ш. 24°27′34″ сх. д.
Водойми річка Буркач
Місцева влада
Адреса ради 77310, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Лука, вул. М. Грушевського, 98
Карта
Діброва
Діброва
Мапа

Історія

Первісна назва Дубина.

У 1880 році — присілок села Томашівці, більшістю земель володіла родина Суходольських[1].

У 1939 році в селі проживало 670 мешканців (585 українців, 70 польських колоністів, 10 латинників і 5 євреїв)[2]. В лютому 1940 року село включене до Войнилівського району і було в його складі до приходу угорців у червні 1941 р. та після повернення радянських військ у липні 1944 р. аж до ліквідації в грудні 1962 р.

Як і в решті сіл Галичини, московські окупанти терором придушували опір жителів села[3]. В селі похований крім інших МАРКІВ Іван Дмитрович "Сорока" (1924-06.04.1946) з Топільського — ад’ютант сотенного «Ґонти».[4]

12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп «Перемога» Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Дубрівську сільраду з приєднанням до Довжівської сільради.

Соціальна сфера
  • Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Богородиці) (храмове свято 28 серпня) збудована 1904 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 761[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 давні дзвони діаметром 74, 35, 32, 25 см, вагою 185, 19, 12, 10 кг, виготовлені в 1905, 1839, 1748 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]
  • Народний дім.
  • Школа на 40 місць.
  • ФАП.
  • 95 дворів, 165 мешканців.

Вулиці

У селі є вулиці[7]:

  • Безруких
  • Івана Котляревського
  • Лесі Українки

Примітки
  1. Географічний словник Королівства Польського, 1880, т. I, стор. 927, 15)
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Три зустрічі зі смертю Насті Поприч
  4. Шкіль. Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”
  5. Церква Успіння Пр. Богородиці
  6. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  7. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.