Дідушицькі
Дідушицькі (Дзєдушицькі, пол. Dzieduszyccy) гербу Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села Облазниця[1]. У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.

Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.[2]
Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові[3].
Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.
У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року[4].
Відомі представники
Юрій-Станіслав Дідушицький (1670—1730)
Валеріан Вікторин Дідушицький (1754—1832)
Юзеф Каласантій Дідушицький (1776—1847)
Маврицій Дідушицький (1813—1877)
Олександр Станіслав Дідушицький (1813—1879)
Володимир Дідушицький (1825—1899)
Софія Дідушицька (1830—1904)
Дідушицький Мечислав Антоній (1832—1872)
Альфонсина Дідушицька (1836—1919)
Дідушицький Тадеуш (1841—1918)
Ісидор Дідушицький (1842—1888)
Анастасія Дідушицька (1842—1890)
Войцех Дідушицький (1848—1909)
Марія Амелія Осташевська (1851—1918)
Юлій Дідушицький (1882—1944)
Костянтин Дідушицький (1884—1964)
Володимир Дідушицький (1885–1971)
- Граф Пйотр Анджей Марія Дідушицький (1946—2014) — почесний академік, Лісівнича академія наук України
Родовід
- Івашко (Дзядошицький[5]), згаданий 1411 року[1]
- Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька
- Дмитро (з першого шлюбу)
- Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів[6], 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана[5]
- Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
- Теодор
- Анна-Анастасія, дружина Яна Гербурта, а пізніше — Павла Тарла[джерело?]
- Марія - вийшла заміж 1479 р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice)[5]
- Гелена
- Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
- Івашко (з ІІ-го, 1462—1533[джерело?]) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів[7]
- Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів[8]
- Катерина
- Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей
- Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;[9] дідич, зокрема, Пустомитів,[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.[11]
- Станіслав (†1588)
- Рафаїл, у 1608 році передав[12] власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській;[13] дружина — Дорота Калиновська
- Софія, чоловік — Станіслав Журавінський
- Гелена (1594—1663); черниця
- Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського.
- Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові
- Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
- Микола (†1682), тричі одружувався[14]
- Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
- Юзеф Францішек (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
- Жанна (*1719)
- Юстина
- Іван-Петро (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший[джерело?]
- Тадей-Гервазій (1724—1777)[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
- Валерій-Вікторин (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
- Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
- Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця
- Станіслав (*20.VII.1837 †7.IX.1905, Львів)[16]-Олександр[джерело?] — дідич Гвіздця
- Кароліна
- Олександр Станіслав[16] (1813—1879, Сидорівка) — дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська
- Жозефа (*Сидорівка 18.XI.1839)
- Ольга (*Сидорівка 8.VI.1844)
- Ванда (*Сидорівка 3.III.1846)
- Северина (*Сидорівка 17.VIII.1852 †1925)
- Едмунд (*Сидорівка 8.VIII.1854 †10.III.1914) — дідич Сидорівки
- Іcидор[16] (1842—1888, Кульпарків), 12 листопада 1863 року під час наради у готелі «Жорж» поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема він; дружина Анастасія Єловицька[17].
- Марія
- Олександра
- Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця
- Анеля
- Юлія
- Людвік-Бенедикт[16][18] (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах
- Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855[16], посол Галицького сейму[джерело?], власник маєтку Плотича
- Август Пій Бенедикт (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
- Кароль (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
- Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
- Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
- Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
- Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
- Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
- Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944)
- Анієла
- Франциск Ксавері
- Едвард Юліан (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880)
- Зигмунт
- Вацлав
- Єлизавета
- Зофія;
- Жозефа
- Констанція
- Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855[16], посол Галицького сейму[джерело?], власник маєтку Плотича
- Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832)
- Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
- Антоній-Баптист-Базилій (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу[19][20]
- Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
- Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
- Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
- Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
- Генріка
- Марія
- Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
- Анна
- Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
- Людвіка Урсула (*1759 †1829, Kраків)
- Гелена (*1759 †XI.1848)
- Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден)
- Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819)
- Вавжинець (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року.
- Тит (*29.XI.1796 †Яблонув 5.IV.1870)
- Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922)
- Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857)
- Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866)
- Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] Пауліна Ратайська (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська]
- Гелена (*1837)
- Євгенія
- Евеліна
- Хенрика
- Тит (*29.XI.1796 †Яблонув 5.IV.1870)
- Паула Клотільда (1775—1799)
- Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки
- Валерій-Вікторин (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
- Адам (*1725)
- Йозеф (*1726)
- Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дiдушичі)
- Андрій-Северин
- Казимир-Адам-Фридерик (1812—1885)
- Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
- Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873)
- Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970)
- Адам (*1866); австрійський камергер
- Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира
- Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964)
- Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951)
- Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця
- Володимир (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971)
- Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960)
- Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський
- Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924)
- Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
- Казимир-Адам-Фридерик (1812—1885)
- Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773)
- Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800)
- Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська
- Юлія
- Миколай Адам (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист
- Юзеф (з другого шлюбу; *1771)
- Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль)
- Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870)
- Юліуш (*1817 †1885)* — дідич Ярчівців, любитель конярства[22], балаґур; дружина: Зофія Бобрувна
- Владислав (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866)
- Марія
- Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
- Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
- Якуб Владислав (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
- Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
- Олександр; священик
- Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
- Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
- Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
- Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
- Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
- Адам (*1848)
- Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
- Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
- Гелена; × Теодор гр. Потоцький
- Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
- Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
- Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська
- Ідалія
- Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899)
- Маріанна (z drugiego; *1778 †1863)
- Франциска (z drugiego; (1783 †852)
- Андрій-Северин
- Урсула (*1729 †1783)
- Магдалена (*1739 †1800); черниця
- Тадей-Гервазій (1724—1777)[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
- Барбара Людвіка; × Ян Чаба
- Юстина
- Ізабела
- Юзеф Францішек (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
- Гелена (з другого шлюбу)
- Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
- Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського
- Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян[23]
- Юрій Станіслав (1670—1730) — конюший великий коронний
- Розалія
- Саломея (*1679) — друга дружина Войцеха М'ясковського[24]
- Маріанна (†1711)
- Ефросина, дружина Владислава Скарбека
- Людвіка, дружина бірецького старости Яна Даниловича
- Петронелла; черниця
- Микола (†1682), тричі одружувався[14]
- Єлизавета
- Анна
- Зофія Констанція, черниця
- Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта
- Катерина, дружина Миколая Нарайовського
- Зофія
- Варвара
- Христина
- Варвара, дружина Петра Боратинського[25]
- Катерина
- Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;[9] дідич, зокрема, Пустомитів,[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.[11]
- Ян (†1552), бездітний; дружина — Анна Дубравська
- Варвара
- Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів[8]
- Сенько (з другого шлюбу)
Палаци Дідушицьких

Палац Дідушицьких. Державний природознавчий музей (Львів)
Палац Дідушицького в Єзуполі
Палац Дідушицьких Заріччя (Польща)
Замовник: Генрик Дідушицький. Палац Туркулів-Комелло
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie… — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)
- Zaxid.net. Від колекції графа Дідушицького до сучасного природознавчого музею. ZAXID.NET. Процитовано 17 червня 2016.
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.
- Львівська газета. — 2005. — 17 червня.
- Boniecki, s. 167.
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 37.
- Boniecki, s. 168.
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.
- Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)
- у тексті пол. przedał
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.
- Boniecki, s. 169.
- Boniecki, s. 170.
- Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.
- S. 426.
- Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)
- Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)
- Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)
- Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)
- Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)
- Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)
Література
- Галицька брама. — Львів, 2007. — № 11—12 (155—156).
- Дідушицькі (Дзєдушицькі) // Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 89—92.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 167—173. (пол.)
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 125—126. (пол.)
Посилання
- Родовід роду Дідушицьких (пол.)
- Один з останніх роду Дідушицьких.
- Osoby o nazwisku «Dzieduszycki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)