Дінко Шимунович

Дінко Шимунович (*Dinko Šimunović, 1 вересня 1873 —†3 серпня 1933) — хорватський поет епохи модернізму.

Дінко Шимунович
Народився	1 вересня 1873[1][2][3] Книн, Загора, Хорватія
Помер	3 серпня 1933[1][2][3] (59 років) Загреб, Савська бановина, Королівство Югославія
Поховання	Мірогой
Країна	Хорватія
Діяльність	письменник
Знання мов	хорватська
Конфесія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в м.Кнін у 1873 році. Був сином сільського вчителя. Навчався у вчительській гімназії в Арданасі біля Задару. Після його закінчення вчителював з 1892 до 1900 року у селі Зорваце, а з 1901 до 1909 року — у селі Дікмо.

З 1905 року почав друкуватися. З 1909 до 1927 року викладав в архітектурно-художній школі у Спліті. У 1929 році перебирається до Загребу, де й помер у 1933 року.

Творчість

Був майстром новелістики, часто зображував сільське життя. У повістях «Темна долина» (1905 рік) та «Моністо» (1914 рік) намалював картину життя відсталого далматинського села. Протиставлення патріархального села зіпсованому «культурою» капіталістичному місту дано в романі «Родина Вінчич» (1923 рік).

У романі «Чужинець» (1911 рік) створив тип декадента-індивідуаліста, що біжить від життя. У романі «Алкар» (1909 рік) вивів сміливих і сильних людей з народу, благородних нащадків гайдуків.

Творчість Шимуновича зазначено яскравою емоційністю, поетизацією природи і патріархальних відносин, впливом народного героїчного епосу, яка особливо помітна в автобіографічній повісті «Молоді дні» (1919 рік).

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
3. The Fine Art Archive — 2003.

Джерела

• Čolak Т., Čovjek i umjetnik D. Šimunović, Rijeba, 1966.