ЕН3
Електропоїзд ЕН3 (Електропоїзд Новочеркаський 3-й тип) — російський пасажирський електропоїзд змінного струму, виробництво розпочали в 1999 році на Новочеркаському електротягобудівному заводі. ЕН3 був розроблений НЕВЗом і проєктно-конструкторським інститутом ВЕлНІІ.
| ЕН3 | |
|---|---|
![]() Електропоїзд ЕН3-001 | |
| Основні дані | |
| Роки виробництва | 2000 |
| Країна виробництва |
|
| Завод | НЕВЗ |
| Побудовано поїздів | 1 |
| Побудовано вагонів | 5 |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі |
змінний 25 кВ, 50 Гц |
| Пасажиромісткість | 984 (сидячих) |
| Матеріал вагона | сталь |
| Конструкційна швидкість | 120 км/год |
| Довжина вагона | 21500 мм |
| Ширина | 3522 |
| Висота | 4263 |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Тип ТЕД | асинхронний |
| Потужність ТЕД | 350 кВт |
| Прискорення | до 60 км/год в 0,72 м/с2 |
| Гальмування | 80 км/год, 0,72 м/с2 |
| Експлуатація | |
| Країна експлуатації |
|
| | |
Історія
Після розпаду СРСР, єдиний завод із виробництва електропоїздів залишився в Латвії. У рамках Державної програми розвитку і підвищення якості приміських пасажирських перевезень на залізничному транспорті (1992) був намічений комплекс заходів з організації виробництва приміських електропоїздів на підприємствах Росії. Було прийнято рішення про виробництво приміських електропоїздів на Новочеркаському електротягобудівному заводі (НУО НЕВЗ). У зв'язку з різким падінням обсягів вантажних перевезень у Росії на залізницях країни вивільнилося значне число локомотивів і на кілька років зникла потреба у закупівлі нових електротягів. Це призвело до зупинки виробництва електротягів на НЕВЗі. Було вирішено використати науковий та конструкторський потенціал заводу і проєктно-конструкторського інституту (ВЕлНІІ) для розробки приміських електропоїздів.
Доля поїзда
Поїзд побудований п'ятивагонним, за схемою (01Г+02М+03П+04М+05Г). Презентований на заводі в березні 2000 року. У 2001 і 2004 роках перебував на експериментальному кільці ВНДІЗТа для проходження приймальних та сертифікаційних випробувань, які так і не були ним пройдені. Пізніше був куплений Північно-Кавказькою залізницею. Оскільки не пройшов приймальні та сертифікаційні випробування, електропоїзд не допущений до експлуатації з пасажирами. Головний вагон (00105) знаходиться в музеї залізничного транспорту на станції Гніловська[1].
Див. також
Примітки
- ЭН3-001/ trainpix.org 30.07.2013.
