Евальд Андре Дюпон
Е́вальд Андре́ Дюпо́н (нім. Ewald André Dupont; 25 грудня 1891 — 21 грудня 1956) — німецький кінорежисер і сценарист, один з піонерів німецького кіно. Відомий також як Е. А. Дюпон.
| Евальд Андре Дюпон | |
|---|---|
| нім. Ewald André Dupont | |
![]() Зображення | |
| Дата народження | 25 грудня 1891 |
| Місце народження | Цайц, Саксонія, Німецька імперія |
| Дата смерті | 12 грудня 1956 (64 роки) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
|
| Професія | режисер, сценарист |
| Кар'єра | 1916 — 1956 |
| IMDb | ID 0243295 |
| | |
Життєпис
Свою творчу кар'єру починав як журналіст і в 1910-х роках був одним з перших німецьких кінокритиків. Написав понад 40 сценаріїв для провідних режисерів німецького кіно, в тому числі Джое Мая, Ріхарда Освальда та Пауля Лені. У 1918 році дебютував як режисер, поставивши фільм «Європа, до запитання». Найвідомішою та найуспішнішою його режисерською роботою стала стрічка, знята в стилі камершпіле, «Вар'єте» (1925).
З 1927 року працював у Англії, де поставив ряд фільмів, у тому числі «Атлантида» (1929) та «Пікадиллі» (1929), що виділялися цікавим образотворчим рішенням і атмосферою дії. Після приходу нацистів до влади в Німеччині переїхав до США, де відкрив агентство з найму кіноакторів і поставив низку малозначущих фільмів.
Е. А. Дюпон перебував у шлюбі з акторкою Гретль Дюпон (1893—1965).
Обрана фільмографія
- Режисер
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Країна / опис | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1919 | Алкоголь | Alkohol | ||||
| 1921 | Коршун Валлі | Die Geierwally | ||||
| 1923 | Старий закон | Das alte Gesetz | ||||
| 1925 | Вар'єте | Varieté | ||||
| 1928 | Мулен Руж | Moulin Rouge | ||||
| 1929 | Пікаділлі | Piccadilly | ||||
| 1930 | Атлантида | Atlantis | ||||
| 1931 | Два світа | Two worlds | ||||
| 1931 | Сальто-Мортале | Salto Mortale | ||||
| 1954 | Повернутися на Острів скарбів | Return to Treasure Island |
Література
- Зигфрид Кракауэр. От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 291. — 10 000 прим.
