Едж (острів)
Едж (норв. Edgeøya) — безлюдний острів у складі архіпелагу Шпіцберген, розташований в південно-східній його частині. Належить Норвегії. Названий на честь Томаса Еджа, англійського торговця та китобія, який відкрив цей острів (ймовірно, повторно, після відкриття його поморами) у 1613 році.
| Едж | |
|---|---|
| норв. Edgeøya | |
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 77°40′ пн. ш. 22°30′ сх. д. | |
| Місцерозташування | Північний Льодовитий океан |
| Акваторія | Північний Льодовитий океан |
| Група островів | Шпіцберген |
| Площа | 5 073 км² |
| Довжина | 114 км |
| Ширина | 79 км |
| Берегова лінія | 502 км |
| Найвища точка | 590 м |
| Країна | |
 Норвегія | |
| Адм. одиниця | Шпіцберген |
| Населення |
відсутнє |
  Едж Едж (Норвегія) | |
| |
 Едж у Вікісховищі | |
Географія та клімат
Острів має площу 5073 км², що робить його третім за площею у складі архіпелагу та 116-м у світі. Довжина берегової лінії становить 502 км.
Острів утворений в основному пісковиками та сланцями. 1880 км² його території покрито льодовиками, серед яких напівпокривні з вивідними мовами: Стуне, льодовик Короля Юхана та інші. Інша частина острова є арктичною пустелею та тундрою. На острові розташований заповідник, де під охороною мешкають Північні олені та Білі ведмеді.
Див. також
Посилання
- Острів Едж // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).