Едуардо Уркуло
Едуардо У́ркуло (ісп. Eduardo Úrculo; 21 вересня 1938, Сантурці, Країна Басків — 31 березня 2003, Мадрид) — іспанський (баскський) художник і скульптор.
| Едуардо Уркуло | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Urculo |
| Народився |
21 вересня 1938[1][2][3] Сантурці, Гран-Більбаоd, Біская, Країна Басків, Іспанія |
| Помер |
31 березня 2003[1][2][…] (64 роки) Мадрид, Іспанія |
| Країна |
 Іспанія |
| Діяльність | художник, скульптор |
| Галузь | живопис |
| Знання мов | іспанська |
| Напрямок | Поп-арт |
| Magnum opus | Culis monumentalibusd, El regreso de Williams B. Arrensberd і Los libros que nos unen, homenaje a Emilio Alarcosd |
Почав кар'єру як художник-ілюстратор у журналі La Nueva España в Ов'єдо. Пізніше працював художником, дизайнером плакатів, ілюстратором книг і скульптором. Його роботам притаманні риси поп-арту. Серед найпоширеніших мотивів творчості — валізи, капелюхи, сідниці (каламбур власного імені, «culo» іспанською мовою — зад), вже у пізній період працював у жанрі натюрморту.
У Пекіні пройшла виставка-антологія його робіт за підтримки Міністерства закордонних справ Іспанії. Також була організована виставка у Нью-Йорку. Його роботи знаходяться у громадських місцях і музеях Іспанії, Колумбії, Італії, Чилі та інших країн. У 2007 році відкрито Пінакотеку Едуардо Уркуло в Лангрео (Астурія).
Нагороджений Золотою медаллю з образотворчого мистецтва.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуардо Уркуло- Біографія на сайті мерії Барселони (англ.)