Едуард Кок
Едуа́рд Кок (нім. Eduard Köck; нар. 26 лютого 1880, Інсбрук, Тіроль, Австро-Угорщина — пом. 3 листопада 1961, Наттерс, Тіроль, Австрія) — австрійський актор, театральний режисер.
| Едуард Кок | |
|---|---|
| нім. Eduard Köck | |
 Едуард Кок у фільмі «Земля» (1947) | |
| Дата народження | 26 лютого 1880 |
| Місце народження | Інсбрук, Тіроль, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 3 листопада 1961 (81 рік) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
 Австрія |
| Професія | актор |
| Alma mater | Інсбруцький університет |
| Роки активності | 1913 — 1960 (кіно) |
| IMDb | ID 0477787 |
Біографія
Едуард Кок народився 26 лютого 1880 року в тірольському Інсбруку, Австро-Угорщина, в сім'ї капітана пустертальських королівських стрільців (нім. Landesschützen). Після навчання в Університеті Інсбрука у 1902 році разом з театральним актором і режисером Александром Екслем став співзасновником театральної групи Exl-Bühne та до її розпуску у 1955 році був її старшим директором.
Почавши зніматися ще в період німого кіно, Кок досяг найбільшого успіху у фільмі режисера Луїса Тренкера «Блудний син» (1934), що розповідає про тірольця, який емігрував до Нью-Йорка в пошуках удачі. Під час правління в Австрії націонал-соціалістів в роки Другої світової війни, Кок продовжував зніматися в кіно, зігравши, зокрема, ролі в кількох пропагандистських фільмах, таких як «Кохання без мита» (1940), «Повернення додому» (1941) та «Відень 1910» (1942) та ін.
У своєму першому повоєнному фільмі «Земля» (нім. Erde, 1947), до якого Едуард Кок також написав сценарій, він знімався разом з кількома іншими учасниками групи Exl-Bühne, зігравши роль впертого сільського патріарха Ґрутца.
Фільмографія (вибіркова)
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1913 | Speckbacher | Алоїз | |
| 1921 | Віра і батьківщина | Glaube und Heimat | |
| 1934 | Блудний син | Der verlorene Sohn | батько Тоніо |
| 1936 | Cилуети | Silhouetten | директор Лейтнер |
| 1937 | Петер у снігу | Peter im Schnee | Hüttenwirt |
| 1939 | Я Себастьян Отт | Ich bin Sebastian Ott | Еберле, майстер на всі руки в галереї Отта |
| 1939 | Лісове сп'яніння | Waldrausch | |
| 1939 | Материнська любов | Mutterliebe | професор |
| 1940 | Крамбамбулі | Krambambuli | Адам, листоноша |
| 1940 | Die Geierwally | Алоїз Фендер | |
| 1940 | У тіні гори | Im Schatten des Berges | Тадей Гриль |
| 1941 | Кохання без мита | Liebe ist zollfrei | |
| 1941 | Повернення додому | Heimkehr | пан Шмід |
| 1941 | Лжесвідчення селянина | Der Meineidbauer | Матіас Фернер |
| 1943 | Відень 1910 | Wien 1910 | професор доктор Пуповач |
| 1947 | Земля | Erde | Ґрутц |
| 1948 | Уллі і Марей | Ulli und Marei | селянин на ринку |
| 1950 | Кордула | Cordula | Пфаррер |
| 1951 | Служниця Вероніка | Veronika, die Magd | Йозеф |
| 1952 | Дорога до батьківщини | Straße zur Heimat | батько Фанні |
| 1953 | Останнє оголошення | Das letzte Aufgebot | Тобіас Селлрайнер, старий селянин |
| 1955 | Пісня Тауерна | Das Lied der Hohen Tauern | Ганс Трібусьє |
| 1955 | Останній акт | Der letzte Akt | полковник фольксштурму |
| 1955 | Корнет — шлях любові і смерті | Der Cornet — Die Weise von Liebe und Tod | Фалкеньї |
| 1956 | Ніжна таємниця | Zärtliches Geheimnis | |
| 1957 | Хто любить батьківщину | Wer die Heimat liebt | Бальтазар Ґотсграбер |
Бібліографія
- Fritsche, Maria. Homemade Men in Postwar Austrian Cinema: Nationhood, Genre and Masculinity. Berghahn Books, 2013.
Посилання
- Едуард Кок на сайті IMDb (англ.)
- Біографія Едуарда Кока на сайті Austria-Forum
- Едуард Кок на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)