Едуар Деба-Понсан
Едуа́р Деба́-Понса́н (фр. Édouard Debat-Ponsan; 1847–1913) — французький художник. Учень Александра Кабанеля.
| Едуар Деба-Понсан | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Édouard Debat-Ponsan | ||||
|
| ||||
| Народження |
25 квітня 1847[1][2][…] Тулуза | |||
| Смерть | 29 січня 1913[3][4][…] (65 років) | |||
| Париж, Франція | ||||
| Поховання | Пассі (кладовище)[5] | |||
| Країна |
| |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Вищий інститут мистецтв у Тулузіd | |||
| Діяльність | художник | |||
| Твори | Truth Leaving the Welld, Q17493973? і Le massage by Édouard Debat-Ponsand | |||
| Діти | Jacques Debat-Ponsand і Jeanne Debat-Pansond | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Біографія
Едуар Деба-Понсан здобув популярність завдяки своїм портретам представників вищих станів і політиків Парижа, картинам на тему давньої історії і сценам з селянського життя. Республіканець, ветеран війни 1870 року. Брав участь в кампанії за відновлення доброго імені капітана Альфреда Дрейфуса, виставивши на Парижському салоні 1898 року картину «Істина, що виходить з колодязя», яку він запропонував Емілю Золя для продажу за передплатою.
Особисте життя
Діти:
- Жак Деба-Понсан, архітектор і лауреат Великий Римської премії 1912 року
- Жанна Деба-Понсан, яка вийшла заміж за Робера Дебре, засновника сучасної педіатрії у Франції, діда Мішеля Дебре (прем'єр-міністра за генерала де Голля і одного з батьків-засновників П'ятої Республіки) та художника-абстракціоніста Олів'є Дебре, а також прадіда Жана Луї Дебре (політика).
Похований на кладовищі Пассі (13-й сектор, ділянка біля корпусу).
Твори
Nec mergitur, або «Істина, що виходить з колодязя», мерія Амбуаза
«Ранок біля воріт Лувра» (після Варфоломіївської ночі), 1880, Художній музей Роже-Кіллі, Клермон-Ферран
«Куточок виноградника», 1886, Нантський музей образотворчих мистецтв.
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
