Едіт Евансон
Едіт Евансон (англ. Edith Evanson, нар. 28 квітня 1896 — пом. 29 листопада 1980) — американська акторка.
| Едіт Евансон | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Edith Evanson | ||||
![]() | ||||
| Народилася |
28 квітня 1896[1] або 29 квітня 1896[2] Беллінгхем (Вашингтон), Вашингтон, США | |||
| Померла |
29 листопада 1980[1] (84 роки) Ріверсайд, Каліфорнія, США | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | акторка, телеакторка, кіноакторка | |||
| Роки діяльності | з з 1940 | |||
| IMDb | nm0263330 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Життєпис
Народилася в сім'ї протестантського священника, предки якого мали шведські та німецькі корені. До початку акторської кар'єри Евансон працювала судовою репортеркою в рідному місті Беллінгхам. У 1940 році відбувся її кінодебют, після чого вона з'явилася в цілому ряді популярних кінокартин, серед яких «Громадянин Кейн» (1941), «Жінка року» (1941), «Знову разом у Парижі» (1942), «Мотузка» (1948), «День, коли зупинилася Земля» (1951), «Шейн» (1953), «Сильна спека» і «Марні» (1964).
Наприкінці 1940-х з початком ери телебачення Едіт Евансон стала гостею багатьох телепроєктів — «Лессі», «Театр Джейн Уаймен», «Життя і житіє Вайатта Ерпа», «Димок з стволи», «Альфред Гічкок представляє».
У 1962 році акторка, на прохання свого друга Джорджа К'юкора, тренувала Мерилін Монро шведському акценту для фільмування у стрічці «Щось повинно трапитися», яка так і не була створена.
З кінця 1960-х акторка все менше стала отримувати пропозицій фільмуватися і у 1974 році завершила кар'єру.
Будучи незаміжньою і бездітною, вона провела подальші роки самотньо в окрузі Ріверсайд, Каліфорнія, де і померла в 1980 році у 84-річному віці.
