Ела

Ела (івр. אֵלָה‎; грец. Ἠλά; лат. Ela) († 876[1] чи 885 до н. е.[2]) — цар Ізраїльського царства, що правив 2 роки (3Цар 16:8). Син царя Ізраїлю Вааси.

Ела івр. אלה‎
Ела
4-й Цар Ізраїлю
877 — 876 до н. е.
Попередник:	Вааса
Спадкоємець:	Зімрі
Народження:	10 століття до н. е.
Смерть:	10 століття до н. е. Тірца, Муніципалітет Наблус^d, Західний берег річки Йордан
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Вааса

Ела царював у Тірці (місто поблизу від Самарії), як наступник свого батька. Через два роки після сходження на престол, Ела гостював у керуючого палацом Арци (Арси) в його столичному будинку. Його підданий Зімрі — командувач половиною царських колісниць, увійшов до кімнати і вбив царя, після чого проголосив себе царем Ізраїлю. Про те, чи був сам Арца замішаний у змові або виявився випадковим свідком вбивства, а також і про його подальшу долю Біблія замовчує. Вбивство Ела є виповненням пророцта пророка Єгу, сина Хананії, який передбачив, що після смерті Вааса його рід буде припинений за все те зло, яке він творив в очах Бога (3Цар 16:1-6).

Примітки

1. William Foxwell Albright
2. Edwin Richard Thiele: The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings. Kregel, 1994, ISBN 978-0-8254-3825-7, S. 10

Посилання

Перша книга Царів. Біблія у перекладі Івана Хоменка

Царі Ізраїлю
Попередник: Вааса	Ела Правління: бл. 886 до н. е. — 885 до н. е.	Наступник: Зімрі