Елена Куртоні
Елена Куртоні (3 лютого 1991, Морбеньо, Провінція Сондріо, Ломбардія, Італія) - італійська гірськолижниця, переможниця і призерка етапів Кубка світу. Спеціалізується на швидкісних дисциплінах[1].
| Елена Куртоні | |
|---|---|
![]() | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
|
| Народження |
3 лютого 1991 (31 рік) Морбеньо, Провінція Сондріо, Ломбардія, Італія |
| Зріст | 173 см |
| Вага | 63 кг |
| Спорт | |
| Вид спорту | гірськолижний спорт |
| Участь і здобутки | |
| | |
Спортивна кар'єра
У грудні 2006 року Елена вперше взяла участь у змаганнях під егідою FIS. У березні 2007 року вона виграла чемпіонат Італії серед юніорів у двох дисциплінах - слаломі та швидкісному спуску. Того ж року взяла участь у своїх перших змаганнях на Кубок Європи. Наступного сезону на Кубку Європи Куртоні здобула перші залікові бали. У березні 2008 року знову перемогла на чемпіонаті Італії серед юніорів, у слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2008 року найкращим її результатом стало 24-те місце у гігантському слаломі. Рік по тому на чемпіонаті світу серед юніорів 2009 року в Гарміш-Партенкірхені вона взяла участь у всіх спусках, а її найкращий особистий результат - одинадцяте місце в слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2010 року в регіоні Монблан вона також змагалась у всіх дисциплінах, а найкращими результатами стали восьме місце у слаломі та дев'яте місце у швидкісному спуску[1].
11 січня 2010 року в суперкомбінації вона здобула першу перемогу на етапах Кубка Європи і за підсумками сезону виборола перше місце в цій дисципліні. На етапах Кубка світу вона теж дебютувала у сезоні 2009-2010[1].
Від сезону 2010-2011 вона постійно бере участь у змаганнях на Кубок світу. Перші залікові бали набрала 19 грудня 2010 року, посівши 23-тє місце у суперкомбінації у Валь-д'Ізері. На чемпіонаті світу серед юніорів 2011 року у Кранс-Монтані вона виграла в супергіганті. Через три дні посіла шосте місце у цій дисципліні на дорослому чемпіонаті світу 2011 року в Гарміш-Партенкірхені[1].
16 березня 2016 року Куртоні вперше зійшла на п'єдестал пошані на етапі Кубка світу, посівши третє місце у швидкісному спуску в Санкт-Моріці[1].
Під час тренування на трасі гігантського слалому в Коппер Маунтін 17 листопада 2017 вона порвала хрестоподібну зв'язку правого коліна і вибула до кінця сезону, тож пропустила Олімпійські ігри 2018[2] .
Першу перемогу на етапах Кубка світу вона здобула 25 січня 2020 року у болгарському Бансько на трасі швидкісного спуску[1].
Результати в Кубку світу
Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].
Підсумкові місця в Кубку світу за роками
| Сезон | Вік | Загальний залік | Слалом | Гігантський слалом | Супергігант | Швидкісний спуск | Гірськолижна комбінація |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2011 | 20 | 53 | — | — | 23 | 43 | 21 |
| 2012 | 21 | 40 | — | 47 | 11 | 48 | 15 |
| 2013 | 22 | 38 | — | 29 | 19 | 44 | 7 |
| 2014 | 23 | 75 | — | 37 | 35 | — | — |
| 2015 | 24 | 44 | — | 33 | 16 | — | 18 |
| 2016 | 25 | 23 | — | 25 | 15 | 16 | 23 |
| 2017 | 26 | 17 | — | 26 | 4 | 30 | 20 |
| 2018 | 27 | 126 | — | 52 | — | — | — |
| 2019 | 28 | 57 | — | — | 21 | 35 | — |
| 2020 | 29 | 15 | — | — | 11 | 6 | 10 |
| 2021 | 30 | 14 | — | 18 | 10 | 9 | — |
| 2022 | 31 | 7 | — | — | 3 | 13 | — |
- Станом на 20 грудня 2021
П'єдестали в окремих заїздах
| Сезон | Дата | Місце проведення |
Дисципліна | Місце |
|---|---|---|---|---|
| 2016 | 16 березня 2016 | | Швидкісний спуск | 3-тє |
| 2017 | 18 грудня 2016 | Супергігант | 3-тє | |
| 25 лютого 2017 | | Супергігант | 2-ге | |
| 2020 | 25 січня 2020 | Швидкісний спуск | 1-ше | |
| 2021 | 23 січня 2021 | | Швидкісний спуск | 3-тє |
| 2022 | 12 грудня 2021 | | Супергігант | 2-ге |
| 19 грудня 2021 | Супергігант | 3-тє |
Результати на чемпіонатах світу
Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].
| Рік | Вік | Слалом | Гігантський слалом | Супергігант | Швидкісний спуск | Гірськолижна комбінація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2011 | 20 | — | — | 6 | — | 16 |
| 2013 | 22 | — | — | 18 | — | 13 |
| 2015 | 24 | — | — | 10 | — | НФ1 |
| 2017 | 26 | — | — | 5 | — | НФ2 |
| 2021 | 30 | — | НС2 | 18 | 8 | 4 |
Примітки
- Особова сторінка Елени Куртоні на сайті FIS (англ.).
- Weltcup Frauen - Elena Curtoni erleidet Kreuzbandriss. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). 16 листопада 2017. Процитовано 12 березня 2021.
