Е^мх3

Е^мх3 або просто Е^мх (еквівалентний паровозу Е, з механічною передачею, № 3— один з перших радянських магістральних тепловозів. Був розроблений під керівництвом професора Ломоносова за особистою вказівкою Леніна.

Е^мх3
Е^мх3 на тепловозній базі депо Любліно (кінець 1920-их)
Основні дані
Головні конструктори	Ю. В. Ломоносов
Країна будування	Німеччина
Разом побудовано	1
Країни експлуатації	СРСР
Ширина колії	1524 мм
Рід служби	Вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість	55 км/год
Осьова формула	2—5о—1
Довжина локомотива	16 696 мм (по буферам)
Робоча маса	131 т
Порожня маса	125,5 т
Зчіпна маса	88 т
Тип дизеля	MAN6 45/42
Потужність дизеля	1200 к.с. (пізніше 1050 к.с.)
Тип передачі	механічна
Діаметр коліс	1320 мм
Сила тяги тривалого режиму	15 000 кгс
Швидкість тривалого режиму	16—17 км/год
Емх3 у Вікісховищі

Побудований 1926 на німецькому заводі Гогенцоллерн. Найпотужніший в історії тепловоз з механічною передачею. Через муфти зчеплення виконаної на електромагнітах, Е^мх іноді іменували тепловозом з магнітною передачею.

Мав ненадійну коробку передач, через що незабаром був відсторонений від роботи.