Еміль Літтре

Емі́ль Літтре́, повне ім'я Емі́ль Максимільє́н Поль Літтре́ (фр. Émile Maximilien Paul Littré; 1 лютого 1801 — 2 червня 1881) — французький філософ-позитивіст, історик, філолог, перекладач і лексикограф; упорядник знаменитого «Словника французької мови» (фр. Dictionnaire de la langue française), більш відомого як «Словник Літтре» (фр. Dictionnaire Littré). Член Французької академії.

Еміль Літтре
фр. Émile Littré
Народився 1 лютого 1801(1801-02-01)[1][2][…]
Париж, Франція[3]
Помер 2 червня 1881(1881-06-02)[1][2][…] (80 років)
Париж, Франція[3]
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність політик, письменник, лексикограф, мовознавець, medical historian, філософ, перекладач
Галузь філософія
Alma mater ліцей Людовика Великого і Факультет медицини, Парижd
Відомі учні Miguel Lemosd
Знання мов французька[2] і італійська
Членство Французька академія, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства, Grand Orient de Franced, Паризька медична академія і Баварська академія наук
Напрямок позитивізм
Magnum opus Словник французької мови (Літтре)
Посада irremovable senatord, депутат Національної асамблеї Франції і seat 17 of the Académie françaised
Конфесія атеїзм
Батько Michel-François Littréd
Мати Marie Sophie Johannotd
Нагороди

Біографія

Еміль Літтре народився в Парижі. Батько — Мішель-Франсуа Літтре служив у корабельній артилерії. Після виходу у відставку обійняв адміністратиивну посаду. Мішель-Франсуа Літтре був вільнодумцем, перейнятим ідеями Французької революції. Він одружився з Софі Жоано, дочкою відомого політика Жана-Батіста Жоано. У подружжя народилося двоє синів: Еміль і Бартелемі. Батько дуже опікувався освітою своїх синів, навіть вивчив для цього давньогрецьку мову і санскрит.

1819 року Еміль Літтре закінчив престижний Ліцей Людовика Великого. По закінченні ліцею Літтре якийсь час вагався з вибором майбутнього фаху: філологія чи медицина. Врешті він обрав медичний факультет і вісім років студіював медицину. У зв'язку зі смертю батька 1827 року був змушений полишити докторат з медицини, оскільки його мати залишилася без засобів до існування. Викладав латину і грецьку мову.

1831 року Еміль Літтре був відрекомендований Арману Каррелю, головному редактору газети «Насьон». Каррель доручив Літтре читати англійські та німецькі газети і вишукувати цікаву інформацію для його видання. Невдовзі Каррель помітив у Літтре неабиякий журналістський хист, відтоді той став постійним співробітником його видання.

У 1841 році взявся за упорядкування великого «Словника французької мови», який був опублікований у 1863—1877 роках у видавництві «Ашетт».

1860 року був обраний членом Баварської академії наук. 1864 року став почесним членом Грецького філологічного товариства в Константинополі.

Примітки
  1. http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/littre_emile1505r3.html
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Литтре Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література
  • Jean Hamburger, Monsieur Littré, Flammarion, 1988
  • Lucienne Portier, Un précurseur: l'abbé Huvelin, Cerf, 1979

Посилання
Словники
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.