Еміліо Алонсо
Еміліо Алонсо Ларрасабаль (ісп. Emilio Alonso Larrazábal, [em'ilio alon's̺o laɾas̻a'bal]; 25 травня 1912, Лас-Аренас, Біскайя, Країна Басків, Іспанія — 29 грудня 1989, Мехіко, Мексика) — іспанський футболіст, нападник. У футбольних колах також відомий як Емілін (ісп. Emilín).
| Еміліо Алонсо | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 25 травня 1912 | |||||||||||||||||||||||||
| Гечо, Гран-Більбаоd, Біская, Країна Басків, Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 29 грудня 1989 (77 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Мехіко, Мексика | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | ||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Спортивна кар'єра
На початку футбольної кар'єри захищав кольори команди «Аренас» (Гечо). У Прімері дебютував 30 березня 1930 року, у переможному матчі проти столичного «Атлетіко». У 20 років перейшов до мадридського «Реала». У складі «Королівського клуба» тричі був віце-чемпіоном Іспанії і двічі перемагав у національному кубку. За шість сезонів у Прімері провів 86 ігор, забив 29 голів.
На початку 1936 року провів дві товариські гри у складі національної збірної, проти команд Австрії і Німеччини. Влітку в Іспанії почалася громадянська війна і внутрішні футбольні змагання не проводилися.
Протягом 1937—1939 років захищав кольори збірної Країни Басків, яка проводила турне по країнам Європи та Південної Америки і допомагала коштами постраждалим у громадянській війні. 15 липня баски провели поєдинок у Києві з «динамівцями». Гра завершилася перемогою гостей з рахунком 3:1; хет-триком відзначився Ісідро Лангара, а єдиний м'яч у господарів забив Віктор Шиловський.
Під назвою «Депортіво Еускаді» стала віце-чемпіоном Мексики 1939 року. По завершенні сезону команда припинила існування, а гравці роз'їхалися по мексиканським і аргентинським клубам. Хосе Ірарагоррі, Еміліо Алонсо, Анхель Субієта і Ісідро Лангара обрали «Сан-Лоренсо». Через рік повернувся до Мексики, захищав кольори клубу «Реал Еспанья», основу якого складали іспанські футболісти.
Досягнення
- Володар кубка Іспанії (2): 1934, 1936
- Чемпіон Мексики (1): 1942
Статистика
У клубах:
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Л | І | Г | І | Г | ||
| 1929/30 | Д-1 | 1 | 0 | |||
| 1930/31 | Д-1 | 12 | 3 | |||
| 1931/32 | Д-1 | 18 | 3 | |||
| 1932/33 | Д-1 | 13 | 7 | |||
| 1933/34 | Д-1 | 11 | 2 | |||
| 1934/35 | Д-1 | 10 | 5 | |||
| 1935/36 | Д-1 | 21 | 9 | 1+ | ||
| Усього в Іспанії | Д-1 | 86 | 29 | |||
| 1938/39 | Д-1 | 8 | 2 | |||
| 1939/40 | Д-1 | 1 | 0 | — | — | |
| 1940/41 | Д-1 | 1 | ||||
| 1941/42 | Д-1 | 5 | ||||
| 1942/43 | Д-1 | 1 | 1 | |||
| 1943/44 | Д-1 | 2 | ||||
| Усього в Мексиці | Д-1 | |||||
У збірній:
| № | Дата | Місто | Господарі | Рахунок | Гості | Голи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 19.01.1936 | Мадрид | Іспанія | 4:5 | Лангара (2), Регейро (2) — Цишек, Біндер, Біцан, Ганрайтер (2) | |
| 2 | 23.02.1936 | Барселона | Іспанія | 1:2 | Регейро — Фат (2) |
Посилання
- Еміліо Алонсо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль (анг.). BDFutbol.com. Процитовано 24 січня 2018.
- Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 24 січня 2018.