Енріке Гвайта

	Енріке Гвайта
	Енріке Гвайта
Особисті дані
Повне ім'я	Енріке Лукас Гонсалес Гвайта
Народження	15 липня 1910
	Лукас-Гонсалес, Аргентина
Смерть	10 травня 1959 (48 років)
	Баїя-Бланка
Зріст	172 см
Вага	73 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1927–1928	«Естудьянтес»
Професіональні клуби*
Національна збірна**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 9 березня 2015.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 9 березня 2015.

Енріке Гвайта (італ. Enrique Guaita, нар. 15 липня 1910, Лукас-Гонсалес — пом. 10 травня 1959, Баїя-Бланка) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за збірні Аргентини та Італії.

У складі італійської збірної — чемпіон світу, а в складі збірної Аргентини — чемпіон Південної Америки.

Клубна кар'єра

Народився 15 липня 1910 року в місті Лукас-Гонсалес. Вихованець футбольної школи клубу «Естудьянтес». Дорослу футбольну кар'єру 17-річний нападник розпочав 1928 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, ставши одним з головних її нападників.

На молодого нападника звернули увагу скаути італійської «Роми», і 1933 року він став одним з багатьох аргентинських футболістів, які перетнули Атлантику аби грати в Серії A. Гвайта виявився серед них одним із найталановитіших, вже у своєму другому сезоні в Італії ставши найкращим бомбардиром італійської першості, забивши 28 голів у 29 матчах. Втім продовжити виступи на полях Італії Гвайті, як і його партнерам по команді, також аргентинцям, Алехандро Скопеллі та Андресу Станьяро, не судилося. Фашистська Італія саме готувалася до війни в Ефіопії і в рамках мобілізації виклики до казарм отримали й аргентинські футболісти «Роми», які на той час вже отримали італійське громадянство. Попри запевнення керівництва клубу, що до Африки гравців не відправлять, аргентинці прийняли рішення не ризикувати і тайкома виїхали до Франції, звідки повернулися на батьківщину.

В Аргентині Гвайта 1936 року став гравцем «Расинга» (Авельянеда), а протягом 1938–1939 років грав за рідний «Естудьянтес», після чого припинив виступи на професійному рівні.

Помер 10 травня 1959 року на 49-му році життя у місті Баїя-Бланка.

Виступи за збірні

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини, провівши в її складі 3 гри.

Того ж року, вже перебравшись до Італії, провів одну гру за другу збірну цієї країни. А на початку 1934 був викликаний до головної збірної Італії, ставши автором обох голів італійців у програному нимі матчі Кубка Центральної Європи 1933—1935 проти збірної Австрії (2:4). Пізніше того ж року був включений до складу італійської збірної для участі у домашньому чемпіонаті світу. У першій грі турніру на стадії 1/8 фіналу на поле не виходив, але згодом брав участь в усіх іграх італійців на турнірі, включаючи виграний ними фінальний матч проти збірної Чехословаччини. До того у півфінальній грі проти австрійців став автором єдиного голу зустрічі, принісши італійцям перемогу і право участі у фіналі.

Після повернення до Аргентини знову залучався до її збірної, зокрема став у її складі континентальним чемпіоном 1937 року.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат
Сезон	Клуб	Ліга	Ігор	Голів
1931	«Естудьянтес»	ПД	34	15
1932		ПД	28	17
1933		ПД	3	0
1933-34	«Рома»	A	32	14
1934-35	«Рома»	A	29	28
1936-37	«Расинг» (Авельянеда)	ПД	57	31
1938	«Естудьянтес»	ПД	23	8
1939	«Естудьянтес»	ПД	4	1
Усього			209	116

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11-2-1934	Турин	Італія	2 – 4	Австрія	Кубок Центральної Європи	2
25-3-1934	Мілан	Італія	4 – 0	Греція	Відбір до ЧС 1934	-
31-5-1934	Флоренція	Італія	1 – 1	Іспанія	ЧС 1934 - чвертьфінал	-
1-6-1934	Флоренція	Італія	1 – 0	Іспанія	ЧС 1934 - чвертьфінал	-	перегравання
3-6-1934	Мілан	Італія	1 – 0	Австрія	ЧС 1934 - півфінал	1
10-6-1934	Рим	Італія	2 – 1	Чехословаччина	ЧС 1934 - Фінал	-	Перший титул
14-11-1934	Лондон	Англія	3 – 2	Італія	товариський матч	-
9-12-1934	Мілан	Італія	4 – 2	Угорщина	товариський матч	2
17-2-1935	Рим	Італія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
24-3-1935	Відень	Австрія	0 – 2	Італія	Кубок Центральної Європи	-
Усього		Матчів	10		Голів	5

Статистика виступів у кубку Мітропи


№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1935	1/8	16.06.1935, Рим	Рома	3:1	Ференцварош
2	1935	1/8	22.06.1935, Будапешт	Ференцварош	8:0	Рома
Всього у кубку Мітропи					2		0

Титули і досягнення

Командні

Чемпіон світу (1):

Італія: 1934

Володар Кубка Америки (1):

Аргентина: 1937

Особисті

Найкращий бомбардир Серії A (1):

1934–35 (28)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.