Ерл Монро

Вернон Ерл Монро (англ. Vernon Earl Monroe, нар. 21 листопада 1944, Філадельфія, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях атакувального захисника і розігруючого захисника за дві команди НБА — «Балтимор Буллетс», яка навіки закріпила за ним ігровий №10, та «Нью-Йорк Нікс», яка навіки закріпила за ним ігровий №15. Чемпіон НБА.

Ерл Монро
Earl Monroe
Монро у 2013
Завершив кар'єру
Атакувальний захисник, Розігруючий захисник
Особисті дані
Прізвиська:	Earl "Black Jesus" (Ерл Чорний Ісус)
Зріст:	191 см
Вага:	84 кг
Громадянство:	США
Народився:	21 листопада 1944[1] (77 років), Філадельфія, Пенсільванія, США
Школа:	Старша школа Джона Бартрема (Філадельфія, Пенсільванія)
Коледж:	Вінстон-Салем Стейт (1963–1967)
Драфт:	1 раунд / 2 номер, 1967 рік, «Балтимор Буллетс»
Статистика в НБА
Очки:	17454 (18,8 за гру)
Підбирання:	2796 (3,0 за гру)
Передачі:	3594 (3,9 за гру)
Виступав за команди
«Балтимор Буллетс» (1967—1971) «Нью-Йорк Нікс» (1971—1980)
Особисті нагороди та досягнення Чемпіон НБА (1973) 4-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (1969, 1971, 1975, 1977) Перша збірна всіх зірок НБА (1969) Новачок року НБА (1968) Включений до першої збірної новачків НБА (1968) Включений до 50 найвизначніших гравців в історії НБА Ігровий №15 закріплений командою «Нью-Йорк Нікс» Ігровий №10 закріплений командою «Вашингтон Візардс»
Баскетбольна Зала Слави
Ерл Монро у Вікісховищі

1990 року введений до Баскетбольної Зали слави як гравець.

Ігрова кар'єра

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи Джона Бартрема (Філадельфія, Пенсільванія). Там за велику кількість вигаданих нових рухів його називали Томасом Едісоном. На університетському рівні грав за команду Вінстон-Салем Стейт.

1967 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 2-м номером командою «Балтимор Буллетс». Захищав кольори команди з Балтимора протягом наступних 4 сезонів. У першому сезоні виграв нагороду Новачка року НБА, набираючи 24,3 очка за гру. У матчі проти «Лос-Анджелес Лейкерс» забив 56 очок, що стало рекордом франшизи, який зміг побити Гілберт Арінас лише 2006 року. Разом з Весом Анселдом сформував потужний атакувальний дует. Також став відомим завдяки своїм кидкам, схожим на циркові трюки.

Другою і останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Нью-Йорк Нікс», до складу якої він приєднався 1971 року і за яку відіграв 9 сезонів. 1973 року разом з партнером по команді Волтом Фрезьєром привів Нью-Йорк до чемпіонства у НБА.

Будучи чотириразовим учасником Матчів усіх зірок, завершив кар'єру 1980 року через постійні проблеми з коліном.

Статистика виступів в НБА

Скорочення
GP	Ігор провів	GS	Ігор у стартовій п'ятірці	MPG	Хвилин за гру
FG%	Відсоток влучень з гри	3P%	Відсоток триочкових	FT%	Відсоток штрафних кидків
RPG	Підбирань за гру	APG	Результативних передач за гру	SPG	Перехоплень за гру
BPG	Блокшотів за гру	PPG	Очок за гру	Жирний	Особистий рекорд

†	Позначає сезон, в якому Ерл Монро ставав чемпіоном НБА

Регулярний сезон

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1967–68	«Балтимор Буллетс»	82		36.7	.453		.781	5.7	4.3			24.3
1968–69	«Балтимор Буллетс»	80		38.4	.440		.768	3.5	4.9			25.8
1969–70	«Балтимор Буллетс»	82		37.2	.446		.830	3.1	4.9			23.4
1970–71	«Балтимор Буллетс»	81		35.1	.442		.802	2.6	4.4			21.4
1971–72	«Балтимор Буллетс»	3		34.3	.406		.722	2.7	3.3			21.7
1971–72	«Нью-Йорк Нікс»	60		20.6	.436		.786	1.5	2.2			11.4
1972–73†	«Нью-Йорк Нікс»	75		31.6	.488		.822	3.3	3.8			15.5
1973–74	«Нью-Йорк Нікс»	41		29.1	.468		.823	3.0	2.7	.8	.5	14.0
1974–75	«Нью-Йорк Нікс»	78		36.1	.457		.827	4.2	3.5	1.4	.4	20.9
1975–76	«Нью-Йорк Нікс»	76		38.0	.478		.787	3.6	4.0	1.5	.3	20.7
1976–77	«Нью-Йорк Нікс»	77		34.5	.517		.839	2.9	4.8	1.2	.3	19.9
1977–78	«Нью-Йорк Нікс»	76		31.2	.495		.832	2.4	4.8	.8	.3	17.8
1978–79	«Нью-Йорк Нікс»	64		21.8	.471		.838	1.2	3.0	.8	.1	12.3
1979–80	«Нью-Йорк Нікс»	51		12.4	.457		.875	.7	1.3	.4	.1	7.4
Усього за кар'єру		926	?	32.0	.464		.807	3.0	3.9	1.0	.3	18.8
В іграх усіх зірок		4	3	21.3	.359		.706	3.0	2.8	.3	.0	10.0

Плей-оф

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1969	«Балтимор Буллетс»	4		42.8	.386		.806	5.3	4.0			28.3
1970	«Балтимор Буллетс»	7		42.7	.481		.800	3.3	4.0			28.0
1971	«Балтимор Буллетс»	18		37.3	.407		.793	3.6	4.1			22.1
1972	«Нью-Йорк Нікс»	16		26.8	.411		.789	2.8	2.9			12.3
1973†	«Нью-Йорк Нікс»	16		31.5	.526		.750	3.2	3.2			16.1
1974	«Нью-Йорк Нікс»	12		33.9	.491		.855	4.0	2.1	0.7	0.8	17.4
1975	«Нью-Йорк Нікс»	3		29.7	.267		.818	3.0	2.0	1.3	0.7	14.0
1978	«Нью-Йорк Нікс»	6		24.2	.387		.611	0.8	2.8	1.0	0.0	9.8
Усього за кар'єру		82	?	33.1	.439		.791	3.2	3.2	0.9	0.5	17.9

Посилання

• Офіційний вебсайт Монро
• Профіль на сайті Зали Слави

1. Encyclopædia Britannica