Ерік Толедано
Е́рік Толеда́но (фр. Éric Toledano; нар. 3 липня 1971, Париж, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.
| Ерік Толедано | |
|---|---|
| фр. Éric Toledano | |
 Ерік Толедано на церемонії «Сезара» у 2012 році | |
| Дата народження | 3 липня 1971 (50 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1995 — наш час |
| IMDb | ID 0865918 |
 Ерік Толедано у Вікісховищі | |
Біографія
Ерік Толедано народився 3 липня 1971 року в Парижі в сім'ї вихідців з марокканського міста Мекнеса[1]. У 1989 році, після закінчення середньої школи, Ерік, відчувши потребу «побачити світ»[2], подорожував за кордоном, зокрема у США, де прожив кілька місяців[2]. Рік потому він вступив до університету, щоб вивчати літературу і політологію. У 1993 році Толедано отримав ступінь бакалавра мистецтв та кіно в Університеті Париж III Нова Сорбонна та у 1995 році в Сорбонні ступінь магістра з політології за спеціалізацією «Політична соціологія», вступивши по цій темі до аспірантури[3].
Кар'єра в кіно
Під час навчання, у 1993 році, Ерік Толедано отримав свій перший кінематографічний досвід під час роботи асистентом режисерки Діани Кюрі на зйомках її фільму «У божевіллі» («Шість днів, шість ночей»). Згодом, у 1995 році, Толедано як співрежисер Олів'є Накаша зняв свій перший короткометражний фільм «Цілодобово». Після цього Толедано і Накаш співпрацюють як режисери та сценаристи на усіма подальшими своїми роботами.
Після кільком короткометражок, у 2005 році Ерік Толедано у співавторстві з Олів'є Накашем поставив перший повнометражний фільм «Я волію, щоб ми залишилися друзями…», головні ролі у якому зіграли Жерар Депардьє і Жан-Поль Рув.
Найвідомішою роботою Еріка Толедано як режисера і сценариста став фільм 2011 року «Недоторканні» (1+1), поставлений з Олів'є Накашем за участі Франсуа Клюзе та Омара Сі в головних ролях. Стрічка була номінована на отримання багатьох престижних кінопремій та виборола низку фестивальних та професійних кінонагород.
У 2014 році Ерік Толенадо та Олів'є Накаш екранізували роман Дельфіни Кулен «Самба для Франції», поставивши драматичну комедію Самба з Омар Сі в головній ролі.
Фільмографія
- Режисер та сценарист (спільно з Олів'є Накашем)
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1995 | Цілодобово | Le jour et la nuit | короткометражний |
| 1999 | Частка тіні | La part de l'ombre | короткометражний |
| 1999 | Незручність | Les petits souliers | короткометражний |
| 2000 | Ці щасливі дні | Ces jours heureux | короткометражний |
| 2005 | Я волію, щоб ми залишилися друзями… | Je préfère qu'on reste amis | |
| 2006 | Літній табір | Nos jours heureux | |
| 2009 | Так близько | Tellement proches | |
| 2011 | Недоторканні | Intouchables | |
| 2014 | Самба | Samba | |
| 2017 | 1+1=Весілля | Le sens de la fête | |
Визнання
| Нагороди та номінації Еріка Толедано[4] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Паризький кінофестиваль | |||
| 1999 | Найкращий короткометражний фільм | Незручність (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| 2000 | Частка тіні (з Івон Марсіано) | Нагорода | |
| Міжнародний кінофестиваль у Токіо | |||
| 2011 | Ґран-прі «Токійська сакура» | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| 2018 | Найкращий фільм | 1+1=Весілля | Номінація |
| Найкращий сценарій | 1+1=Весілля (спільно з Олів'є Накашем) | Номінація | |
| Премія «Сезар» | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| Найкраща режисерська робота | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Номінація | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 2018 | Найкращий фільм | 1+1=Весілля | Номінація |
| Найкраща режисерська робота | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Давид ді Донателло | |||
| 2012 | Найкращий європейський фільм | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Кришталевий глобус | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Сараєвський кінофестиваль | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Кінофестиваль у Нантакеті | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Кінофестиваль у Вісконсині | |||
| 2012 | Приз глядацької аудиторії | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Нагорода |
| Приз Європейської кіноакадемії | |||
| 2012 | Найкращий фільм | Недоторканні | Номінація |
| Найкращий сценарист | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Номінація | |
| Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм | Недоторканні (з Олів'є Накашем) | Номінація | |
| 2018 | Найкращий комедійний фільм | 1+1=Весілля (з Олів'є Накашем) | Номінація |
| Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм | Номінація | ||
| Премія BAFTA | |||
| 2013 | Найкращий неангломовний фільм | Недоторканні | Номінація |
| Премія Гойя | |||
| 2013 | Найкращий європейський фільм | Недоторканні | Нагорода |
| Премія Сан Жорді | |||
| 2013 | Приз глядацької аудиторії за найкращий іноземний фільм | Недоторканні | Нагорода |
Примітки
- Aleph-Beth d'Éric Toledano. Actualité juive (937). 29.
- SAMBA: Parce qu'il n'y a pas qu'Intouchables, Camille Solal, на cinema.jeuxactu.com, FilmsActu, 9 лютого 2015. Процитовано 13.11.2015.
- Carpentier, Laurent (15). Nakache et Toledano, une vie en colo. Le Monde. 21692: 16–17.
- Повний перелік нагород та номінацій Еріка Толедано на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Ерік Толедано на сайті IMDb (англ.)
- Ерік Толедано на сайті AlloCiné (фр.)
- Олів'є Накаш та Ерік Толедано у соціальній мережі «Facebook»