Етельберт ІІ (король Кенту)
Етельберт ІІ (давн-англ. Æthelbert, Æthelberct, Æþelberht, Æðelbriht, Æðelbyrht; ? —762) — король Кенту у 725—762 роках.
| Етельберт ІІ | |
|---|---|
.png.webp) | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 762 |
| Країна | Кент |
| Національність | юти |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король Кенту |
| Посада | king of Kentd |
| Термін | 725—762 роки |
| Попередник | Вітред |
| Наступник |
Ердвульф Едберт II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Ескінги |
| Батько | Вітред |
| Мати | Кінегита |
| Брати, сестри | Елфрік і Едберт І |
| Діти | 2 сина і 1 донька |
Життєпис
Походив з династії Ескінгів. Син Вітреда, короля Кенту, та Кінегити. Про дату народження нічого невідомо. Замолоду допомагав батькові в керуванні державою. У 695 році призначено підкоролем Західного Кенту. 724 році визнано головним спадкоємцем трону (відома відповідна грамота Вітреда).
У 725 році після смерті Вітреда став правити разом з братами Едбертом та Елфріком. Після смерті останнього десь наприкінці 720-х роках розділив владу з Едбертом I, передавши тому Західний Кент. Утім у 731 році брати зазнали поразки й вимушені були визнати зверхність Етельбальда, короля Мерсії.
747 році був присутній на великому церковному соборі. У 748 році після смерті Едберта I став одноосібним королем Кенту. Втім невдовзі зробив свого небожа Ердвульфа правителем Західного Кенту.
У 752 році після поразки Мерсії у війні проти Вессексу, зумів здобути незалежність для Східного Кенту, де правив. У подальшому приділяв увагу розбудові держави, надавав багаті дарунки церкві. Помер у 762 році. У Східному Кенті став володарювати син Едберт II.
Родина
Джерела
- John Cannon, Anne Hargreaves: The Kings and Queens of Britain, Oxford University Press, 2009, ISBN 978-0-19-955922-0, S. 21. (англ.)