Житники (Уманський район)
Жи́тники — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області у складі Жашківської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Житниця (притока р. Гірський Тікич) за 9 км на південний захід від міста Жашків та за 6,5 км від автошляху М05. Населення становить 901 чоловік.
| село Житники | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Уманський район |
| Громада | Жашківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71060090060022454 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | початок 18 століття |
| Населення | 901 |
| Поштовий індекс | 19240 |
| Телефонний код | +380 4747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
233 м[1] |
| Водойми | річка Житниці |
| Відстань до обласного центру |
148,6 (фізична) км[2] |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Жашків |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19240, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Житники |
| Сільський голова | Бабійчук Олександр Миколайович |
| Карта | |
![]() Житники | |
![]() Житники | |
| Мапа | |
| |
Галерея
Вулиця Соборна
Сільська рада
Школа
Дитсадок
Будинок культури
ФАП
Церква
Дім молитви
Ставок
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Братська могила радянських воїнів
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Історія
Перша згадка про Житники залишилася у книзі написаній священиком Похілевичем 1864 року. За описом в селі проживало православних осіб -979, римських католиків -20, євреїв -15.
За легендою, під час поневолення Київської Русі монголо-татарами, із заселеної місцевості, де населення платило данину князям і зазнавало напади монголо-татар, були змушені тікати від цього гніту. В ті часи в цій місцевості були дрімучі ліси, із села Розсошки втікло спочатку 4 сім'ї, які поселилися на цьому місці, біля річки Ольшанка, яка є притокою р.Гірський Тікич. Ці люди займалися рибальством, полюванням і вирубували ліс для вирощування овочів і жита. В цій місцевості люди не платили податків, не зазнавали нападів монголо-татар, жито родило високе, з велике з гарним колосом і людям було вдосталь хліба, і від того часу це поселення стали називати Житниками.
Перед жовтневим переворотом у селі проживали пани, одного з них звали Баша, від якого пішла назва Башовий ліс, який існує і зараз.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 315[3] а за неофіційними близько 980 мешканців села.
268 уродженців села брали участь у боях Радянсько-німецької війни, 132 з них загинули, 103 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 381 чоловік, тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, за яким було закріплено 2 444,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 320,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка, млин. Також на той час працювали середня школа, будинок культури на 500 місць, бібліотека з фондом 9,6 тисяч книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два магазини.
Сучасність
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв'язку, АТС на 40 абонентів, магазин, компанія «Житники Records», філія Ощадбанку.
Відомі люди
В селі народились:
- Бочковський Леонард Юліанович — член Української Центральної Ради.
- Левченко Андрій Якимович (1917—1965) — український радянський фотограф-документаліст.
У селі 9 квітня 1925 року в родині сільського вчителя народилася поетеса Валентина Гуртовенко (Марія Доля).
Джерела
Посилання
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
._%D0%92'%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg.webp)


