Жмудське воєводство
Жмудське воєводство (лат. Palatinatus Samogitiae, пол. Województwo żmudzkie, рос. Жемайтское воеводство) — адміністративно-територіальна одиниця у Великому князівстві Литовському, що існувала в 1793—1795 роках. Центр — місто Расейняй. Фактично не було організовано у зв'язку з антиросійським повстанням під керівництвом Тадеуша Костюшка.
| Жмудське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
Województwo żmudzkie | |||
| |||
 Воєводство Жмудське у РП | |||
| Воєводство Жмудське у РП | |||
| Гімн: Богородиця | |||
| місто | Расейняй | ||
| Країна |  ВКЛ | ||
| край | Жмудь | ||
| федерація |  Річ Посполита | ||
| Офіційна мова | білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська, литовська | ||
| Населення | |||
| - повне | жмудини, литвини, білорусини | ||
| Етнікон | жмудини | ||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1793 | ||
| окупація Російською імперією | 1795 | ||
| - раніше відомий як | князівство | ||
| |||
Утворено 23 листопада 1793 року згідно рішення Гродненського сейму, і припинило своє існування у наслідку третього поділу Речі Посполитої в 1795 році.
Посадові особи
На вальному сеймі було воєводство представлено двома сенаторами (воєводою і каштеляном) та шістьма послами (від кожної землі — по два).
Воєводи
Фактично роль воєводи жемайтського виконував останній генеральний староста жемайтський Антоній Онуфрій Гелгуд.
Каштеляни
Останнім каштеляном жемайтським був Станіслав Антоній Тишкевич.
Джерела
- (пол.) (лат.) Volumina Legum T.X. Konstytucje Sejmu Grodzieńskiego z 1793 r / Wydał Z. Kaczmarczyk przy współudziale J. Matuszewskiego, M. Sczanieckiego i J. Wąsickiego. — Poznań, 1952.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4. (біл.)