Жорж Лакомб (режисер)

Жорж Лако́мб (фр. Georges Lacombe; 19 вересня 1902, Париж, Франція — 14 квітня 1990, Канни, Франція) — французький кінорежисер та сценарист.

Жорж Лакомб
фр. Georges Lacombe
Дата народження	19 серпня 1902[1][2]^[…]
Місце народження	XX округ Парижа, Париж, Франція[1][3]
Дата смерті	14 квітня 1990[4][2][3] (87 років)
Місце смерті	Канни[1][3]
Громадянство	Франція
Професія	кінорежисер, сценарист
Роки активності	1924—1973
IMDb	ID 0480190

Біографія

Жорж Лакомб народився 19 вересня 1902 року в Парижі. За освітою — агроном. У 1923—1930 роках працював як асистент режисера у Рене Клера, Жана Гремійона та ін. У 1928 році дебютував як режисер документального фільму «Зона» про паризькі околиці та міські звалища.

У фільмах Лакомба 1930-х років відчувається вплив Рене Клера. Його найвдаліший фільм цього періоду — «Молодість» (1933), у якому ледь намічений сюжет служив приводом для серії ліричних сценок із життя парижан. В подальшому Лакомб використовує мотиви «поетичного реалізму» Жака Превера та Марселя Карне. Сентиментальність, властива режисерові, якнайповніше виразилася у фільмах «Небесні музиканти» (1939) та «Монмартри на Сені» (1941).

У фільмах Лакомба майже завжди знімалися першокласні актори (Жан-Луї Барро, Едіт Піаф, Ремю та ін.). У фільмі Жоржа Лакомба «Країна без зірок» (1946) зіграв свою першу значну роль Жерар Філіп. У фільмі «Ніч — моє царство» (1951) головну роль грав Жан Габен.

У 1960-1970-х роках Жорж Лакомб працював переважно на телебаченні, знімаючи телефільми та серіали.

Фільмографія

Рік		Назва українською	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист
1931		Телефонний дзвінок	Un coup de téléphone
1932		Ця свиня Морен	Ce cochon de Morin
1933		Невидима жінка	La femme invisible
1934		Молодь	Jeunesse
1935		Скандальне подружжя	Les époux scandaleux
1936		Щаслива дорога	La route heureuse
		Розташоване серце	Le coeur dispose
1938		Паризьке кафе	Café de Paris
1939		За фасадом	Derrière la façade
1940		Небесні музиканти	Les musiciens du ciel
		Париж-Нью-Йорк	Paris New-York
		Їх було 12 жінок	Elles étaient douze femmes
1941		Останній з шести	Le dernier des six
		Монмартри на Сені	Montmartre sur Seine
1942		Газета виходить о 5 годині	Le journal tombe à cinq heures
		Мосьє Миша	Monsieur La Souris
1943		Нескінченні сходи	L'escalier sans fin
1944		Божевільна Флоранс	Florence est folle
1946		Країна без зірок	Le pays sans étoiles
		Мартін Руманьяк	Martin Roumagnac
1948		Засуджені	Les condamnés
1950		Прелюдія слави	Prélude à la gloire
1951		Ніч — моє царство	La nuit est mon royaume
1952		Сім смертних гріхів (епізод «Восьмий смертний гріх»)	Les sept péchés capitaux
1953		Заклик долі	L'appel du destin
		Їхня остання ніч	Leur dernière nuit
1955		Вуличне світло	La lumière d'en face
1958		Білий вантаж	Cargaison blanche
		Мій нещасний батько	Mon coquin de père
1962	т/с	Інспектор Леклерк досліджує	L'inspecteur Leclerc enquête
1970	т/ф	Мосьє де Пурсоньяк	Monsieur de Pourceaugnac

Визнання

Нагороди та номінації Жоржа Лакомба[5]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1934	Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм	Молодь	Номінація
1939		За фасадом (спільно з Івом Мірандом)	Номінація
1951	Золотий лев	Ніч — моє царство	Номінація

Примітки

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119139707 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
3. Fichier des personnes décédées
4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
5. Нагороди та номінації Жоржа Лакомба на сайті IMDb (англ.)

Джерела

• ЛАКОМБ, Жорж // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 882 (рос.)

Посилання